Форма документа : Стаття із журналу Шифр видання : Автор(и) : Чернявський В. В., Руденко М. М., Байло А. Є. Назва : Діагностика синдрому надмірного бактеріального росту і лактазної недостатності у хворих із синдромом подразненого кишечнику у практииці сімейного лікаря Місце публікування : Сімейна медицина. - К., 2018. - № 6. - С. 34-38 (Шифр СУ21/2018/6) Примітки : Бібліогр. в кінці ст. MeSH-головна: КИШЕЧНИКА РАЗДРАЖЕННОГО СИНДРОМ -- IRRITABLE BOWEL SYNDROME БАКТЕРИИ -- BACTERIA ЛАКТОЗЫ НЕПЕРЕНОСИМОСТЬ -- LACTOSE INTOLERANCE ДЫХАТЕЛЬНЫЕ ТЕСТЫ -- BREATH TESTS СЕМЕЙНАЯ ПРАКТИКА -- FAMILY PRACTICE Анотація: Мета дослідження: підвищення якості діагностики синдрому подразненого кишечнику (СПК) з урахуванням стану кишкової мікробіоти і лактазної недостатності шляхом науково-практичного обґрунтування застосування водневих дихальних тестів у рутинній практиці сімейного лікаря. Матеріали та методи. Обстежено 150 пацієнтів із СПК. У 32 хворих на СПК використано водневі тести з лактулозою і глюкозою. Тести виконували за допомогою апарата Advanced Hydrogen Breath Testing (Micro H2 Meter). З метою дослідження діагностичної цінності лактозного дихального тесту (ЛДГ) в якості методу порівняння було обрано біохімічне дослідження активності лактази в біоптаті постбульбарного відділу дванадцятипалої кишки (ДПК). Було обстежено 30 осіб (15 чоловіків та 15 жінок) із синдромом подразненої кишки та анамнестично запідозреною ЛН. Результати. СПК частіше зустрічався у жінок (67,3%), співвідношення жінок і чоловіків серед обстежених хворих становило 2:1. З різних форм СПК переважав варіант СПК-З у 69 (46,0%) хворих, пацієнтів з СПК-Д було 32 (21,3%), а осіб із СПК-Зм було 49 (32,7%). У хворих на СПК було знайдено СНБР у 37,5% випадків. Була встановлена чутливість, специфічність глюкозного дихального тесту: чутливість становить 83,3%, специфічність – 84,9%. Була встановлена чутливість, специфічність лактозного дихального тесту: чутливість становить 85,7%, специфічність – 81,3%. Зниження активності лактази виявлено у 50% хворих на СПК. Заключення. У хворих на синдром подразненого кишечнику для діагностики синдрому надмірного бактеріального росту і лактазної недостатності доцільно використовувати водневі глюкозний та лактулозний дихальні тести, окремо чи в поєднанні, що підвищує достовірність результатів діагностики. Вони є неінвазивними, високоінформативними та корелюють з мікробіологічними методами Дод.точки доступу: Руденко, М. М. Байло, А. Є.