Форма документа : Стаття із журналу Шифр видання : Автор(и) : Сухонос Р. Е. Назва : Диагностика и коррекция тромботических осложнений у пациентов, подлежащих бариатрической хирургии Місце публікування : Медицина неотложных состояний. - Київ, 2019. - N 1. - С. 122-127 (Шифр МУ104/2019/1) Примітки : Библиогр. в конце ст. MeSH-головна: ОЖИРЕНИЕ ПАТОЛОГИЧЕСКОЕ -- OBESITY, MORBID БАРИАТРИЧЕСКАЯ ХИРУРГИЯ -- BARIATRIC SURGERY ТРОМБОЭЛАСТОГРАФИЯ -- THROMBELASTOGRAPHY ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- PERIOPERATIVE CARE ЛЕГОЧНАЯ ЭМБОЛИЯ -- PULMONARY EMBOLISM ТРОМБОЗ ВЕНОЗНЫЙ -- VENOUS THROMBOSIS ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ КОМБИНИРОВАННАЯ -- DRUG THERAPY, COMBINATION ЭНОКСАПАРИН -- ENOXAPARIN ПЕНТОКСИФИЛЛИН -- PENTOXIFYLLINE ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME Анотація: Актуальность. В мире от ожирения и его осложнений ежегодно умирает около 2,8 млн человек. Ожирение является независимым фактором риска венозной тромбоэмболии (ВТЭ), так как вмешивается во внутренние и внешние пути коагуляции, а также в антикоагулянтные механизмы, что приводит к гиперкоагуляционному состоянию. Снижение избытка массы тела у пациентов с морбидным ожирением путем бариатрической хирургии становится все популярнее, ведь бариатрия является эффективным средством в терапии ожирения и связанных с ним сопутствующих заболеваний. Преимущества бариатрической хирургии неоспоримы, так же как и риски. Несмотря на проведение многих исследований свертывающей системы крови, случаи тромбоэмболических осложнений у таких пациентов становятся все более частыми, особенно во время оперативных вмешательств и в послеоперационный период, учитывая то, что операция является триггерным фактором в развитии тромбоэмболии. Материалы и методы. Была изучена система гемостаза у 53 пациентов с индексом массы тела (ИМТ) 35 кг/м2. Все пациенты были разделены на 3 группы. Первую группу составили 15 больных, которым была проведена комбинированная терапия: эноксапарин натрия 0,1% 0,2 мл подкожно (п/к) 2 раза в сутки каждые 12 ч и пентоксифиллин 100 мг 2 раза в сутки каждые 12 ч. Вторую группу составили 17 пациентов, которым проведено лечение: эноксапарин натрия 0,1% 0,2 мл п/к 2 раза в сутки каждые 12 ч. Третья группа — контрольная: 21 человек с ожирением, с ИМТ 35 кг/м2, которые не подлежали бариатрическому вмешательству. Исследование системы гемостаза проводилось с помощью низкочастотной пьезоэлектрической тромбоэластографии (НПТЭГ) сразу после госпитализации и на 1-е, 3-и, 5-е сутки после бариатрии. Были проверены следующие константы свертывания крови: интенсивность контактной коагуляции; интенсивность коагуляционного драйва; максимальная плотность сгустка; фибринолитическая активность — индекс ретракции и лизиса сгустка. Результаты. У пациентов 1-й группы (антикоагулянты + антиагреганты) риск тромботических осложнений ниже, поскольку данная терапия снизила значения на всех этапах гемокоагуляции к референтным величинам; пациенты 2-й группы (антикоагулянты), несмотря на нормализацию коагуляционного звена, имели повышение значений агрегации и фибринолиза относительно нормы, а значит, риск тромботических осложнений остается высоким. Выводы. Инструментальный метод НПТЭГ позволил адекватно оценить систему гемокоагуляции в динамике у пациентов с морбидным ожирением, с ИМТ ≥ 35 кг/м2; у данной категории пациентов доказана высокая степень риска ВТЭ, а также то, что для адекватной профилактики ВТЭ у пациентов с ожирением, подлежащим бариатрической хирургии, комбинация антикоагулянтов и антиагрегантов является наиболее эффективной, чем монотерапия антикоагулянтамиАктуальність. У світі від ожиріння та його ускладнень щорічно помирає близько 2,8 млн чоловік. Ожиріння є незалежним чинником ризику венозної тромбоемболії (ВТЕ), тому що втручається у внутрішній і зовнішній шляхи коагуляції, а також у антикоагулянтні механізми, що призводить до гіперкоагуляційного стану. Зменшення надлишкової маси тіла у пацієнтів з морбідним ожирінням шляхом баріатричної хірургії стає все популярнішим, адже баріатрія є ефективним засобом в терапії ожиріння і пов’язаних із ним супутніх захворювань. Переваги баріатричної хірургії незаперечні, так само як і ризики. Незважаючи на проведення багатьох досліджень згортання крові, випадки тромбоемболій у таких пацієнтів стають все більш частими, особливо під час оперативних втручань і в післяопераційному періоді, зважаючи на те, що операція є тригерним фактором у розвитку тромбоемболії. Матеріали та методи. Була вивчена система гемостазу у 53 пацієнтів з індексом маси тіла (ІМТ) 35 кг/м2. Усі пацієнти були розподілені на 3 групи. Першу групу становили 15 хворих, яким було проведено комбіновану терапію: еноксапарин натрію 0,1% 0,2 мл підшкірно (п/ш) 2 рази на добу кожні 12 год і пентоксифілін 100 мг 2 рази на добу кожні 12 год. Другу групу становили 17 пацієнтів, яким проведено лікування: еноксапарин натрію 0,1% 0,2 мл п/ш 2 рази на добу кожні 12 год. Третя група — контрольна: 21 людина з ожирінням, з ІМТ 35 кг/м2, які не підлягали баріатричному втручанню. Дослідження системи гемостазу проводилось за допомогою низькочастотної п’єзоелектричної тромбоеластографії (НПТЕГ) відразу після госпіталізації та на 1-шу, 3-тю, 5-ту добу після баріатрії. Були перевірені наступні константи згортання крові: інтенсивність контактної коагуляції; інтенсивність коагуляційного драйву; максимальна щільність згустку; фібринолітична активність — індекс ретракції та лізису згустку. Результати. У пацієнтів 1-ї групи (антикоагулянти + антиагреганти) ризик тромботичних ускладнень нижче, оскільки дана терапія знизила значення на всіх етапах гемокоагуляції до референтних величин; пацієнти 2-ї групи (антикоагулянти), незважаючи на нормалізацію коагуляційної ланки, мали підвищення значень агрегації і фібринолізу щодо норми, а отже, ризик тромботичних ускладнень залишається високим. Висновки. Інструментальний метод НПТЕГ дозволив адекватно оцінити систему гемокоагуляції в динаміці у пацієнтів з морбідним ожирінням, з ІМТ ≥ 35 кг/м2; у даній категорії пацієнтів доведено високий ступінь ризику ВТЕ, а також те, що для адекватної профілактики ВТЕ у пацієнтів з ожирінням, які підлягають баріатричній хірургії, комбінація антикоагулянтів і антиагрегантів є більш ефективною, ніж монотерапія антикоагулянтами.Background. About 2.8 million people die annually from obesity and its complications worldwide. Obesity is an independent risk factor for venous thromboembolism (VTE), as it interferes with the internal and external pathways of coagulation, as well as anticoagulant mechanisms, which leads to hypercoagulation. Reducing excess body weight in patients with morbid obesity by bariatric surgery is becoming increasingly popular, as bariatric therapy is an effective mean of treating obesity and related concomitant diseases. Advantages of bariatric surgery are undeniable, as well as risks. Despite many blood coagulation studies, cases of thromboembolism in such patients are becoming more frequent, especially during surgical interventions and in the postoperative period, given that the operation is a trigger factor for the development of thromboembolism. Materials and methods. Hemostatic system was studied in 53 patients with body mass index (BMI) 35 kg/m2. All patients were divided into 3 groups: group 1 (n = 15) — patients who received combined therapy: 0.1% enoxaparin sodium 0.2 ml/kg 2 times a day every 12 hours, and pentoxifylline 100 mg 2 times a day every 12 hours; group 2 (n = 17) — patients treated with 0.1% enoxaparin sodium 0.2 ml/kg 2 times daily for every 12 hours; group 3 (control) — 21 people with obesity, BMI 35 kg/m2, not amenable to bariatric surgery. The study of the hemostatic system was carried out using low-frequency piezoelectric thromboelastography (LPTEG) immediately after hospitalization and on days 1, 3, 5 after surgery. The following blood coagulation constants were checked: constants of coagulation intensity; intensity of coagulation drive; maximum clot density; fibrinolytic activity — the index of retraction and lysis of the clot. Results. In patients of group 1 (anticoagulants + antiplatelet agents), the risk of thrombotic complications was lower, since this therapy has reduced the values at all stages of hemocoagulation to the reference values. Patients in group 2 (anticoagulants), despite the normalization of the coagulation link, had an increase in aggregation and fibrinolysis, relative to the norm, which means that the risk of thrombotic complications remains high. Conclusions. The instrumental method of LPTEG allowed to adequately estimate the system of hemocoagulation in dynamics in patients with morbid obesity, with BMI ≥ 35 kg/m2; this category of patients has shown a high risk of VTE; it has been proved that for an adequate prevention of VTE in obese patients undergoing bariatric surgery, the combination of anticoagulants and antiplatelet agents is more effective than monotherapy with anticoagulants