Форма документа : Стаття із журналу Шифр видання : Автор(и) : Зелінська Г. В. Назва : Цитокератин 17 і тиреоїдна пероксидаза в якості імуноцитохімічних маркерів доопераційного прогнозування радіойодрезистентності та ефективності радіойодтерапії папілярного раку щитоподібної залози Місце публікування : Онкология. - Киев, 2019. - Том 21, N 1. - С. 31-35 (Шифр ОУ3/2019/21/1) Примітки : Бібліогр. наприкінці ст. MeSH-головна: ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- THYROID NEOPLASMS КАРЦИНОМА ПАПИЛЛЯРНАЯ -- CARCINOMA, PAPILLARY ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- PREOPERATIVE CARE ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS ИММУНОГИСТОХИМИЯ -- IMMUNOHISTOCHEMISTRY КЕРАТИН-17 -- KERATIN-17 ПЕРОКСИДАЗЫ -- PEROXIDASES ИОДА РАДИОАКТИВНЫЕ ИЗОТОПЫ -- IODINE RADIOISOTOPES РАДИОТОЛЕРАНТНОСТЬ -- RADIATION TOLERANCE Анотація: Мета: дослідження експресії тиреоїдної пероксидази та цитокератину 17 (ЦК17) у клітинах папілярних карцином (ПК) щитоподібної залози (ЩЗ) і їх метастазів та оцінка можливості використання цих антигенів для прогнозування радіойодрезистентності пухлин. Об’єкт і методи: імуноцитохімічні дослідження з використанням МкАТ до тиреоїдної пероксидази та ЦК17 проводили на матеріалі тонкоголкових аспіраційних пункційних біопсій 32 первинних ПК ЩЗ та 103 метастазів, виявлених у післяопераційний період (79 — радіойод­резистентні, 24 — радіойодчутливі) у пацієнтів обох статей віком 8–40 років. Результати: на основі проведеного дослідження було показано існування залежності між вмістом клітин, які експресують ЦК17, у пунктатах первинних ПК та ефективністю радіойодтерапії. Для пацієнтів, у клітинах пунктатів ПК яких вміст тиреоцитів з ЦК17 становив менше 5%, проведення радіойодтерапії було ефективним. У більшої частини хворих (70%) з наявністю цього антигену більше ніж в 5% тиреоцитів спостерігався розвиток радіойодрезистентних метастазів. Таким чином, ЦК17 може бути використаний як цитологічний маркер раннього доопераційного прогнозування радіойодрезистентності з вірогідністю 70%. Це дозволяє виділити групу ризику хворих на папілярний рак ЩЗ з високою вірогідністю появи радіойодрезистентних метастазів та більш ретельно ставитися до спостереження за ними, навіть при отриманні радіойоднегативних скенограм. Для прогнозування радіойодрезистентності метастазів папілярного тиреоїдного раку, які виникли в післяопераційний період, запропоновано імуноцитохімічне визначення експресії тиреоїдної пероксидази. При відсутності або незначній експресії цього антигену прогнозується неефективність радіойодтерапії, радіойодрезистентність метастазу та необхідність його хірургічного видалення. Якщо вміст пухлинних клітин, які містять тиреоїдну пер­оксидазу, перевищує 77,5%, прогнозується можливість проведення успішної радіойодтерапії. Висновки: виявлення за допомогою імуноцитохімічних методів маркерів ЦК17 та тиреоїдної пероксидази в клітинах пункційного матеріалу пухлини та її метастазів може бути використане для доопераційного моніторингу радіойодрезистентних метастазів ПК ЩЗ; дозволить досить точно прогнозувати радіойодрезистентність та обирати правильну тактику лікування (радіойодтерапія або хірургічне видалення метастазів)Objective: immunocytochemical studies of the expression of thyroid peroxidase and cytoke­ratin 17 in thyroid papillary carcinomas and their metastases in order to determine the correlation between the expression of these antigens and the radioiodine resistance of papillary carcinoma. Object and me­thods: imunocytochemical studies with using monoclonal antibody against cytokeratin 17, thyroid peroxi­dase of the epithelium were performed on the material of Fine Needle Aspiration Biopsy of 32 pa­pillary thyroid carcinomas and their metastases detected in the postoperative period (79 — radioiodine-resistant metastases, 24 — radioiodine-sensitive metastases) in patients of both sexes aged 8–40 years. Results: it was shown the correlation between the content of the cytokeratin 17-positive cells in the punctates of primary papillary carcinoma and the efficacy of radioiodine therapy for them. When the percentage of cells with cytokeratin 17 in punctates exceeded 5%, radio-resistant metastases were developed in 70% of ca­ses. Thus, cytokeratin 17 can be used as a cytolo­gic marker of preoperative prediction of radioactivity with a 70% concurrence, which will provide a similar indicator for natrium-iodine symporter protein and increase the level of early preoperative testing. This allows to identify the risk group of patients with papillary thyroid cancer with a high probability of occurrence of radioiodine-resistant metastases and more closely to observe them, even when receiving radiiode negative scenograms. To predict the radioiodine resistance of papillary thyroid cancer metastases that arose in the postoperative period, immunocytochemical determination of the expression of thyroid peroxidase was proposed. In the absence or insignifi­cant expression of this antigen, the ineffectiveness of radioiodine therapy, the radioiodine resistance of the metastasis and the need for its surgical removal are projected. If the content of tumor cells containing thyroid peroxidase exceeds 77.5%, the possibility of successful radioiodine the­rapy is predicted. Conclusions: detection by immunocytochemical me­thods of markers of cytokeratin 17 and thyroid peroxidase in tumor puncture cells and its metastases can be used for preoperative monitoring of radioiodine resistant meta­stases of pa­pillary carcinoma thyroid gland; and will allow accurately predict radioiodine resistance and choose the right treatment tactics (radioiodine the­rapy or surgical remo­val of metastases)