Форма документа : Стаття із журналу Шифр видання : Автор(и) : Черначук С. В., Буздиган О. Г. , Шкробот С. І. Назва : Особливості сучасної гендерної диференціації параноїдної шизофренії Паралельн. назви :Features of modern gender differentiation of paranoid schizophrenia Місце публікування : Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - Тернопіль, 2019. - N 1. - С. 155-159 (Шифр ЗУ17/2019/1) MeSH-головна: ШИЗОФРЕНИЯ -- SCHIZOPHRENIA ПОЛОВАЯ ИДЕНТИЧНОСТЬ -- GENDER IDENTITY Анотація: У статті проаналізовано клініко-анамнестичні та клініко-психопатологічні особливості параноїдної шизофренії з урахуванням гендерного фактора. Мета – вивчення особливостей сучасної гендерної диференціації клініко-анамнестичних та клініко-психопатологічних особливостей перебігу параноїдної шизофренії. Матеріал і методи. Проведено клініко-анамнестичне та клініко-психопатологічне обстеження 210 чоловіків та 210 жінок, хворих на параноїдну шизофренію, з використанням шкали PANSS. Результати. Встановлено, що клінічний патоморфоз депресивних розладів на сучасному етапі характеризується збільшенням поширеності астенічної симптоматики (79,9 % проти 67,4 %, р0,01), нездатності концентруватися і приймати рішення (71,4 % проти 61,0 %, р0,05), тривожної симптоматики (81,0 % проти 73,7 %, р0,05), песимізму (80,4 % проти 79,2 %, р0,05), суїцидальних думок (70,4 % проти 60,2 %, р0,05), гастроінтестинальної симптоматики (60,3 % проти 51,7 %, р0,05), інсомнічних проявів (93,1 % проти 81,8 %, р0,01), і зменшенням проявів ангедонії (76,2 % проти 84,3 %, р0,05) і заниженої самооцінки (80,5 % проти 73,0 %, р0,05). Виявлено, що інтрасиндромологічна структура депресивних розладів на сучасному етапі характеризується зменшенням поширеності вітальної депресії (з 56,8 % до 42,9 %, р0,05) та анестетичної депресії (з 25,8 % до 18,0 %, р0,05) при збільшенні поширеності апатичних депресій (24,3 % проти 17,4 %, р0,05), наявністю тривожно-фобічних та іпохондричних включень (56,1 % проти 47,5 %, р0,05), інсомнічних порушень у вигляді пресомнічних, інтрасомнічних, постсомнічних проявів з переважанням останніх (93,1 % проти 81,8 %, р0,01), вегето-соматичних розладів та соматизованих проявів у вигляді гетерогенних поліморфних сенестопатій (77,8 % проти 68,2 %, р0,05), сенесто-алгічного синдрому (11,6 % проти 6,4 %, р0,05), а також астенічної депресії (79,9 % проти 66,9 %, р0,01), ажитованої депресії (38,6 % проти 30,1 %, р0,05) та депресії зі стрибками ідей (28,0 % проти 20,8 %, р0,05). Висновки. Виявлені закономірності враховані при розробці диференційованих схем лікування параноїдної шизофреніїThis article analyzes the clinical and medical history, clinical and psychopathological features of paranoid schizophrenia, taking into account the gender factor. The aim of the study – to learn the characteristics of modern gender differentiation of clinical and anamnestic, clinical and psychopathological features of the paranoid schizophrenia. Material and Methods. A clinical anamnesis, clinical and psychopathological observation of 210 men and 210 women with paranoid schizophrenia using a rating PANSS scale was conducted. Results and Discussion. It was established that the clinical pathomorphosis of depressive diseases on an important stage was characterized by a degree of asthenic symptomatology (79.9 % against 67.4 %, p0.01), lack of concentration, and decision solving (71.4 % against 61.0 %, p0.05) фтчшщгы symptomatology (81.0 % against 73.7 %, p0.05), pessimism (80.4 % against 79.2 %, p0.05), suicidal thoughts (70.4 % against 60.2 %, p0.05), gastrointestinal symptoms (60.3 % against 51.7 %, p0.05), negative symptoms and symptoms (93.1 % against 81.8 %, p0.01), and decrease of manifestations in anhedonia (76.2 % against 84.3 %, p0.05) and underestimated self-interest (80.5 % against 73.0 %, p0.05). It was found that the intra-syndromological structure of depressive disorders at the present stage is characterized by a decrease in the prevalence of vital depression (from 56.8 % to 42.9 %, p0.05) and anesthetic depression (from 25.8 % to 18.0 %, p0.05) with an increase in the prevalence of apathy depression (24.3 % vs. 17.4 %, p0.05), anxiety-phobic and hypochondria inclusions (56.1 % vs. 47.5 %, p0.05)), insomnitic disturbances in the form of presmonic, intrasomnitic, post-semantic manifestations with the prevalence of the latter (93.1 % vs. 81.8 %, p0.01), vegetative-somatic disorders and somatized manifestations in the form of heterogeneous polymorphic senestopathy (77.8 % versus 68.2 %, p0.05), senesto-Alzheimer’s syndrome (11.6 % vs. 6.4 %, p0.05) and asthenic depression (79.9 % vs. 66.9 %, p0.01), aged depression (38.6 % vs. 30.1 %, p0.05) and depression with jumping ideas (28.0 % vs. 20.8 %, p0.05). Conclusions. Identified patterns are taken into account in the development of differentiated treatment regimens of paranoid schizophrenia. Дод.точки доступу: Буздиган, О. Г. Шкробот, С. І.