Форма документа : Стаття із журналу Шифр видання : Автор(и) : Хухліна О. С., Антонів А. А. Назва : Ультрасонографічні та патоморфологічні маркери стеатозу печінки у хворих на неалкогольну жирову хворобу печінки залежно від наявності коморбідної хронічної хвороби нирок (хронічний пієлонефрит) та ожиріння Місце публікування : Український терапевтичний журнал. - 2019. - № 2. - С. 25-32 (Шифр УУ21/2019/2) MeSH-головна: НЕАЛКОГОЛЬНАЯ ЖИРОВАЯ БОЛЕЗНЬ ПЕЧЕНИ -- NON-ALCOHOLIC FATTY LIVER DISEASE ПИЕЛОНЕФРИТ -- PYELONEPHRITIS ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY Анотація: Мета роботи — встановити особливості ультрасонографічних та патоморфологічних змін паренхіми печінки у хворих на неалкогольний стеатоз печінки (НАСП) та неалкогольний стеатогепатит (НАСГ) залежно від наявності коморбідної хронічної хвороби нирок (ХХН) та ожиріння. Матеріали та методи. Обстежено 384 хворих на неалкогольну жирову хворобу печінки (НАЖХП), з яких 84 мали ожиріння І ступеня і склали першу групу, яку поділено на дві підгрупи: 32 хворих на НАСП та 52 хворих на НАСГ; 270 хво­рих на НАЖХП із коморбідним ожирінням І ступеня та ХХН І—ІІІ стадії (друга група), у тому числі 110 хворих на НАСП та 160 хворих на НАСГ. Групу контролю склали 90 хворих на ХХН І—ІІІ стадії з нормальною масою тіла (третя група). Середній вік пацієнтів склав (45,8 ± 3,81) року. Результати та обговорення. Дослідження показало, що за коморбідності ожиріння та НАСГ із ХХН зростають ступінь стеатозу (площа гепатоцитів, уражених жировою дистрофією), ступінь балонної, гіаліново-краплинної дистрофії, дистрофічні зміни із центролобулярної зони (3) за­­глиб­люються в середину часточки з розвитком панацинарного ураження та залученням зони 1. Перебіг НАСГ із ХХН характеризується достовірно вищою частотою виникнення та гістологічною активністю, що призводить до прогресування фібротичних змін у печінці F2—F3. Висновки. Коморбідний перебіг НАСГ із ХХН характеризується вищим ступенем стеатозу печінки (ССП) (гепаторенальний індекс (ГРІ) у 1,3 разу вищий у порівнянні з групою хворих на НАСГ; p 0,05) та вищим діагностичним порогом значень ГРІ, який у сильному взаємозв’язку корелює із ССП, визначеним за стеатотестом (r Objective — to establish the peculiarities of ultrasonographic and pathomorphological changes of liver parenchyma in patients with non-alcoholic liver steatosis (NAS) and non-alcoholic steatohepatitis (NASH) depending on the presence of comorbid chronic kidney disease (CKD) and obesity Materials and methods. The examinations involved 384 patients with non-alcoholic fatty liver disease (NAFLD), from them 84 subjects with I degree obesity (1 group) were divided into 2 subgroups: 32 patients with NAS and 52 patients with NASH. The second group consisted of 270 patients with NAFLD with comorbid I degree obesity and CKD І—ІІІ stage and included 110 patients with NAS and 160 patients with NASH. The control group consisted of 90 patients with CKD of the І—ІІІ stage with normal body weight (group 3). The mean age of patients was (45.8 ± 3.81) years. Results and discussion. The study demonstrated that the comorbidity of obesity and NASH with CKD increases the degree of steatosis (the area of hepatocytes affected by fatty liver dystrophy), the degree of ballooning degeneration, hyaline-drop dystrophy; the dystrophic changes in the centrilobular zone (3) deepen in the middle of the lobe with the development of panacinar injury and the involvement of zone 1. The course of NASH with CKD is characterized by a significantly higher incidence and intensity of clinical syndromes and the degree of biochemical and histological activity, which leads to the progression of fibrotic changes in the liver F2—F3. Conclusions. The NASH and CKD comorbidity is characterized by a higher degree of liver steatosis (LSD) (hepatorenal index 1.3 times higher than in the group of patients with NASH, p 0.05) and the higher diagnostic threshold of values of the hepatotoxic index, which in strong interdependence correlates with the degree of steatosis of the liver, determined by Steato-test (r Дод.точки доступу: Антонів, А. А.