Форма документа : Стаття із журналу Шифр видання : Автор(и) : Антонюк-Кисіль В. М., Дзюбановський І. Я., Єнікеєва В. М., Лічнер С. І., Липний В. М. Назва : Використання програми ERAS у роботі перинатального центру для безпечного планового хірургічного лікування первинного прогресуючого хронічного захворювання вен під час вагітності Місце публікування : Здоровье женщины. - 2019. - № 2. - С. 29-36 (Шифр ЗУ3/2019/2) Примітки : Бібліогр. в кінці ст. MeSH-головна: БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, CARDIOVASCULAR ВАРИКОЗНОЕ РАСШИРЕНИЕ ВЕН -- VARICOSE VEINS СОСУДИСТЫЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- VASCULAR SURGICAL PROCEDURES КЛИНИЧЕСКИЕ ПРОТОКОЛЫ -- CLINICAL PROTOCOLS ДОКАЗАТЕЛЬНАЯ МЕДИЦИНА -- EVIDENCE-BASED MEDICINE Анотація: У статті викладені результати планового хірургічного лікування 457 вагітних у ІІ та ІІІ триместрах з первинним симптоматичним хронічним захворюванням вен (ПСХЗВ) С2-4s, Ер, As, р, Рr (за класифікацією basiс СЕАР, 2002 р.) за програмою ERAS. У результаті проведеного дослідження відзначено, що використання ідеології програми ERAS для планового хірургічного лікування вагітних з ПСХЗВ потребувало виконання загальних і адаптації деяких її компонентів до цього контингенту пацієнтів, скрупульозного дотримання їх на всіх етапах (до, під час та після) оперативного втручання. Найважливішим у цій програмі є мультидисциплінарний підхід до ведення вагітних, госпіталізація їх у спеціалізований акушерський стаціонар у день оперативного втручання, використання перинатальної психотерапії для підготовки вагітної і плода до хірургічного втручання, виконання оперативних втручань судинним хірургом – так званим монотехнологом або акушерським судинним хірургом. Ці чинники сприяли досягненню клінічної ефективності планового хірургічного лікування 97% за стовідсоткової відсутності у всіх оперованих ускладнень з боку плода і матері, убезпечили від передчасних пологів, зумовлювали зменшення кількості та тяжкості післяопераційних ускладнень з боку післяопераційних ран, що не потребувало додаткового лікування, не впливали на розвиток плода, перебіг вагітності; забезпечили безпечність пологів і післяпологового періоду; формували комфортні умови перебігу вагітності у післяопераційний період зі зменшенням терміну перебування у стаціонарі та максимально швидким поверненням пацієнтки до звичайного способу життя. У всіх оперованих не було потреби у медикаментозному супроводі у післяопераційний та післяпологовий періоди, окрім використання еластичного трикотажу класу компресії 2 (панчіх або гольфів) під час фізичних навантажень Дод.точки доступу: Антонюк-Кисіль, В. М. Дзюбановський, І. Я. Єнікеєва, В. М. Лічнер, С. І. Липний, В. М.