Форма документа : Стаття із журналу Шифр видання : Автор(и) : Фломін Ю. В., Гурянов В. Г., Кушнеренко О. Л., Гаврилів І. Р., Гуляєва М. В., Піонтківська Н. І., Соколова Л. І. Назва : Предиктори потреби у сторонній допомозі у повсякденному житті серед пацієнтів, які перебували на стаціонарному лікуванні в інтегрованому інсультному блоці Місце публікування : Міжнародний неврологічний журнал. - Київ, 2019. - N 5. - С. 95-104 (Шифр МУ64/2019/5) Примітки : Бібліогр. наприкінці ст. MeSH-головна: ИНСУЛЬТ -- STROKE ГОСПИТАЛИЗИРОВАННЫЕ БОЛЬНЫЕ -- INPATIENTS ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS ПОМОЩЬ НА ДОМУ БЫТОВАЯ -- HOMEMAKER SERVICES Анотація: Інсульт залишається провідною причиною інвалідності, але якісна медична допомога може поліпшити результати лікування. Мета дослідження: визначити предиктори збереження потреби у сторонній допомозі у пацієнтів з інсультом, які виписані з інтегрованого інсультного блоку (ІІБ). Матеріали та методи. Учасниками дослідження стали пацієнти з мозковим інсультом, які у 2010–2018 рр. перебували на стаціонарному лікуванні в Інсультному центрі (ІЦ), що розташований у багатопрофільній лікарні та функціонує за принципами ІІБ. Усі пацієнти були ретельно обстежені та отримували належне лікування, у кожного з них при надходженні та перед випискою було проведено оцінювання за основними інсультними шкалами. Дані пацієнтів проспективно вносились до спеціального реєстру. Як результат лікування розглядали прикінцеву оцінку за індексом Бартел (ІБ): при ІБ ≥ 85 балів ефект лікування вважався досягнутим, у разі ІБ ≤ 80 балів — недосягнутим. Для оцінки ступеня впливу 40 факторних ознак на ймовірність неповного функціонального відновлення був використаний метод побудови та аналізу логістичних моделей регресії. Результати. У дослідження були включені 677 пацієнтів віком від 20 до 95 років (медіана — 65,9 року), із них 271 (40,4 %) жінка. У 80,8 % пацієнтів був діагностований ішемічний, а у 19,2 % — геморагічний інсульт. Медіана оцінки за NIHSS при надходженні становила 10 балів. Терміни госпіталізації до ІЦ коливались від 24 год (17,5 % пацієнтів) до понад 180 днів (17,2 % пацієнтів), 59,7 % учасників були госпіталізовані протягом перших 30 днів від початку захворювання. Згідно з результатами однофакторного аналізу, статистично значущий зв’язок з ризиком недосягнення ефекту лікування мали 27 факторних ознак, зокрема тип та підтип інсульту, вік, наявність фібриляції передсердь, інсульт в анамнезі, тяжкий неврологічний дефіцит, когнітивні порушення та значна функціональна неспроможність при госпіталізації, окремі неврологічні порушення (пригнічення свідомості, дисфагія, геміанопсія, геміпарез) та підвищений рівень маркерів запалення (С-реактивний білок, швидкість осідання еритроцитів) у крові. Відповідно до результатів багатофакторного аналізу, сильний та незалежний зв’язок з ризиком недосягнення бажаного ефекту лікування мали вік пацієнта (відношення шансів (ВШ) 1,06; 95% довірчий інтервал (ДІ) 1,03–1,10 в середньому на кожен додатковий рік; р 0,001), повторний інсульт (ВШ 2,8; 95% ДІ 1,3–6,2; р Дод.точки доступу: Фломін, Ю. В. Гурянов, В. Г. Кушнеренко, О. Л. Гаврилів, І. Р. Гуляєва, М. В. Піонтківська, Н. І. Соколова, Л. І.