Форма документа : Стаття із журналу Шифр видання : Автор(и) : Потапчук А. М., Русин В. В., Оніпко Є. Л., Алмаші В. М., Цуперяк С. С. Назва : Оптимізація ефективності лікування пацієнтів з періапікальними ураженнями молярів нижньої щелепи Місце публікування : Новини стоматології. - Львів, 2019. - N 3. - С. 6-11 (Шифр НУ9/2019/3) MeSH-головна: ПЕРИОДОНТИТ ХРОНИЧЕСКИЙ -- CHRONIC PERIODONTITIS ЗУБНАЯ КОРНЕВАЯ КИСТА -- RADICULAR CYST ЧЕЛЮСТЬ НИЖНЯЯ -- MANDIBLE ПЬЕЗОХИРУРГИЯ -- PIEZOSURGERY ЛАЗЕРНАЯ ТЕРАПИЯ -- LASER THERAPY Анотація: Хронічний перебіг пародонтиту та гінгівіту вражає до 80% дорослого населення, стаючи одним із найпоширеніших серед хвороб людства. Захворювання ініціюється накопиченням бактерій вздовж ясенного краю і в просторі між ясенними тканинами та зубами. Відсутність клініки гострого болю при захворюваннях пародонта є однією з основних причин низького рівня звернень пацієнтів за стоматологічною допомогою. Діагностику захворювань пародонта, як правило, проводить лікарстоматолог. Вона включає візуальний огляд тканин ясен та ряд інших протокольних процедур, у тому числі додоткових методів діагностики–клінічну оцінку рентенограми. Водночас, звичайні клінічні та рентгенографічні методи діагностики пародонта здатні лише до ретроспективного діагнозу, вони не можуть виявити або передбачити активність пародонтиту. Тому в останні роки активно досліджують потенційні біомаркери для діагностування хвороб тканин пародонта. Джерелом біомаркерів перш за все є ясенна рідина та слина, як такі, що безпосередньо контактують з ураженими тканинами. Враховуючи сказане, доцільно проаналізувати літературні дані щодо біомаркерів ясенної рідини та слини, які використовують для діагностики хвороб пародонта та можливості розробити прості у застосуванні тест-методи для ранньої діагностики. Мета дослідження–проаналізувати літературні дані щодо оцінки перспективи застосування біомаркерів у стоматологічній практиці, зокрема в діагностиці патології тканин парадонта разом із періімплантною патологією. Матеріали і методи. У дослідженні застосовано бібліосематичний та аналітичний методи. Результати досліджень та їх обговорення. У статті проаналізовано та опрацьовано джерела науково-медичної інформації, що стосуються застосування біомаркерів у діагностиці хвороб пародонта. Висновки. Незважаючи на те, що в діагностиці рогової рідини наявна значна кількість потенційних біомаркерів, проведені на сьогодні дослідження виявилися недостатніми щодо надання клінічно достовірної та корисної інформації для практиків з точки зору більш точної діагностики та планування лікування Дод.точки доступу: Потапчук, А. М. Русин, В. В. Оніпко, Є. Л. Алмаші, В. М. Цуперяк, С. С.