Форма документа : Стаття із журналу Шифр видання : Автор(и) : Гненна О. М. Назва : Прогнозування ймовірності виникнення девіантної поведінки серед інфікованих вірусом імунодефіциту людини з непсихотичними психічними розладами на підставі множинного логістичного аналізу Місце публікування : Медичні перспективи. - Д., 2019. - Т. 24, № 4. - С. 101-111 (Шифр МУ10/2019/24/4) Примітки : Бібліогр. в кінці ст. MeSH-головна: ВИЧ -- HIV ПСИХИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА -- MENTAL DISORDERS ЛОГИСТИЧЕСКИЕ МОДЕЛИ -- LOGISTIC MODELS ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS Анотація: Співіснування психопатологічних симптомів з ВІЛ/СНІД пов'язане з обтяженням їхнього стану ймовірністю виникнення девіантної поведінки. Мета дослідження – оцінка ймовірності виникнення девіантної поведінки у ВІЛ-інфікованих із непсихотичними психічними розладами. Проведене комплексне клініко-психодіагностичне обстеження 114 ВІЛ-інфікованих пацієнтів з непсихотичними психічними розладами, що включає клініко-діагностичне інтерв'ю, патопсихологічні та експериментально-психологічні методи дослідження, зокрема, методику Ч.Д. Спілбергера у модифікації Ю.Л. Ханіна (STAI – State-Trait Anxiety Inventory) для оцінки рівня тривожності, опитувальник Бека (Beck Depression Inventory – BDI-II) для оцінки рівня депресивної симптоматики, SCL-90-R методику (Symptom Checklist 90-Revised) для оцінки психіатричних симптомів. Статистичну обробку результатів проводили з використанням методів описової та аналітичної статистики, реалізованих у програмному продукті STATISTICA 6.1 (StatSoftInc., Серійний № AGAR909E415822FA). Частота та виразність депресії та тривожності у ВІЛ інфікованих є суттєвою та перевищує у 3,4 – 4 рази відповідні показники здорової української популяції. Тривожні, депресивні та інші психопатологічні симптоми згідно з шкалами SCL90-R (за винятком обсесивно-компульсивної шкали), більш виражені у ВІЛ-інфікованих з деструктивною поведінкою, ніж у пацієнтів без її ознак. Частка пацієнтів з тяжкими симптомами дистресу (GSI1) серед ВІЛ-інфікованих становить 66,7% та збільшується до 94,1% у хворих із деструктивними формами поведінки. Шанси появи девіантної поведінки у ВІЛ інфікованих з непсихотичними психічними розладами підвищуються при GSI 1 у 20,0 разів (95% ДІ 5,63 – 71,07), за наявності депресивної симптоматики – у 6,76 раза (95% ДІ 2 16 - 21,18), і за високого рівня особистісної тривожності – в 4,61 разу (95% ДІ 2,05 - 10,40). Психопатологічна симптоматика людей із ВІЛ-статусом характеризується підвищеними показниками депресії та тривоги, соматизації, наявністю параноїдальних ідей, міжособистісної сензитивності. У пацієнтів, які мають ознаки девіантної поведінки, виразність даних розладів та індексу тяжкості психопатологічної симптоматики суттєво вища (р0,001) у порівнянні з пацієнтами, які не мають такої характеристики. Згідно з логістичною прогностичною моделлю, шанс розвитку девіантної поведінки істотно зростають при збільшенні індексу загальної тяжкості стану психопатологічної симптоматики, при підвищенні рівня депресії та рівня особистісної тривожності. У зв'язку з цим, при наданні медичної допомоги ВІЛ-інфікованим потрібно враховувати їх потреби у психокорекції для попередження девіантної поведінки