Форма документа : Стаття із журналу Шифр видання : Автор(и) : Вирва О. Є., Скорик І. О., Карпінський М. Ю., Карпінська О. Д. Назва : Експериментальне дослідження міцності фіксації зв’язки наколінка після її реконструкції Місце публікування : Ортопедия, травматология и протезирование. - 2019. - N 4. - С. 64-69 (Шифр ОУ4/2019/4) Примітки : Бібліогр. наприкінці ст. MeSH-головна: КОЛЕННЫЙ СУСТАВ ЖИВОТНЫХ -- STIFLE НАДКОЛЕННИК -- PATELLA НАДКОЛЕННИКА СВЯЗКА -- PATELLAR LIGAMENT ШВЫ -- SUTURES ЭУКАРИОТЫ -- EUKARYOTA Анотація: Модульне ендопротезування є адекватним методом заміщення дефекту після видалення пухлин проксимального відділу великогомілкової кістки (ВГК). Проте існують проблеми з відновленням функції колінного суглоба, а саме його розгинального апарата. Мета: визначити міцність фіксації зв’язки наколінка за умов моделювання на колінному суглобі свині реконструкції розгинального апарата з використанням для кріплення зв’язки наколінка до горбистості ВГК нейлонової стрічки або Attachment tube. Методи: на препаратах колінних суглобів свиней моделювали реконструкцію розгинального апарата в двох серіях експерименту: I — пластика зв’язки наколінка за допомогою нейлонової стрічки; II — пластика до Attachment tube, попередньо зафіксованої на проксимальному відділі ВГК. Випробували зразки на міцність під впливом навантаження на розтягнення, величину якого поступово збільшували до моменту відриву зв’язки наколінка від ВГК. Отримані показники оброблені статистично. Результати: зразки I серії витримували навантаження до руйнування в середньому в 1,4 рази менші, ніж у II (t = –4,820; p = 0,001). Середні величини навантаження, що призвело до відриву зв’язки наколінка, помітно відрізнялися між собою, проте максимальне значення ряду руйнівного навантаження I серії не мало перетину з мінімальним значенням ряду даних II серії. Відрив зв’язки наколінка відбувався через прорізування, а не руйнування шовного матеріалу. Висновки: пластика з використанням Attachment tube є в 1,4 разу (р 0,01) міцнішою, ніж фіксація нейлонової стрічкою. Завдяки цьому розробку рухів у колінному суглобі та навантаження на прооперовану кінцівку можна виконувати в ранньому післяопераційному періоді, зменшуючи тим самим кількість ускладнень і покращуючи функціональний результат хірургічного втручання в пацієнтів із пухлинами проксимального відділу ВГК Дод.точки доступу: Вирва, О. Є. Скорик, І. О. Карпінський, М. Ю. Карпінська, О. Д.