Форма документа : Стаття із журналу Шифр видання : Автор(и) : Розова К. В., Тимошенко К. Р., В’юницький В. П., Бєлікова М. В., Сидоряк Н. Г. Назва : Особливості структурних змін у тканині литкового м’яза та міокарді і показників мікроциркуляції крові при дозованому фізичному навантаженні у тварин з різним ступенем тренованості Місце публікування : Фізіологічний журнал. - К., 2019. - Том 65, N 4. - С. 20-30 (Шифр ФУ6/2019/65/4) MeSH-головна: ФИЗИЧЕСКАЯ НАГРУЗКА У ЖИВОТНЫХ -- PHYSICAL CONDITIONING, ANIMAL АДАПТАЦИЯ ФИЗИОЛОГИЧЕСКАЯ -- ADAPTATION, PHYSIOLOGICAL МЫШЦА СКЕЛЕТНАЯ -- MUSCLE, SKELETAL МИОКАРД -- MYOCARDIUM КОРОНАРНЫЕ СОСУДЫ -- CORONARY VESSELS МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- MODELS, ANIMAL КРЫСЫ ЛИНИИ WISTAR -- RATS, WISTAR Анотація: Досліджено вплив дозованого фізичного навантаження (ДФН) на структурні перебудови у тканині литкового м ’яза і міокарді та зміни характеристик мікроциркуляції крові у тварин з різним ступенем тренованості. Показано, що нагальна реакція на ДФН у нетренованому організмі з боку м’язової тканини, міокарда та мікроциркуляції крові (МЦК) полягала у збільшенні кількості функціонуючих капілярів (ФК; у середньому на 17-30% залежно від типу тканини) за рахунок розкриття резервних капілярів, яке проте відбувалося паралельно зі зростанням товщини гістогематичного бар’єра (ГГБ; з 256 ± 21 до 518 ± 43 нм у литковому м’язі та з 221 ± 14 до 530±49 нм у міокарді) та погіршенням ультраструктури мітохондріального апарату у вказаних тканинах. ДФН у нетренованих тварин впливало на більшість показників, котрі характеризують МЦК, тоді як у тренованому організмі відповідь на навантаження була менш вираженю. Тривалі регулярні ДФН призводили до активації первинного ангіогенезу та морфогенезу мітохондрій (MX; середня кількість ФК зростала більше ніж на 50%, а MX - на 60-78% залежно від субпопуляції та досліджуваної тканини), зменшенням проявів набряку ГГБ. Отже, формуються компенсаторні реакції на клітинному і тканинному рівні та в системі МЦК, спрямовані на забезпечення адекватного метаболізму. Також показано, що незалежно від тренованості організму провідний вплив на стан МЦК справляють активні механізми регуляції, тобто міогенна та нейрогенна активність прекапілярних вазомоторів Дод.точки доступу: Розова, К. В. Тимошенко, К. Р. В’юницький, В. П. Бєлікова, М. В. Сидоряк, Н. Г.