Форма документа : Стаття із журналу Шифр видання : Автор(и) : Одинцова В. М., Корнієвська В. Г., Корнієвський Ю. І., Кокітко В. І. Назва : Порівняльна хромато-мас-спектроскопія настоянок валеріани пагононосної Місце публікування : Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - Запоріжжя, 2020. - Том 13, N 1. - С. 51-60 (Шифр АУ40/2020/13/1) MeSH-головна: ВАЛЕРИАНА -- VALERIAN РАСТЕНИЙ КОРНИ -- PLANT ROOTS ХРОМАТОГРАФИЯ ГАЗОВАЯ МАСС-СПЕКТРОМЕТРИЯ -- GAS CHROMATOGRAPHY-MASS SPECTROMETRY Анотація: Валеріана лікарська (Valeriana officinalis L.s.l.) є збірним видом, до складу якого в Україні входить 13 видів валеріани. Найпівденніший вид, що зростає в Запорізькій області, представлений валеріаною пагононосною Valeriana stolonifera Czern. На тривалість та ефективність сушіння впливають морфологічні особливості лікарської рослинної сировини (ЛРС), вихідна вологість, загальна поверхня, товщина коренів, їхня лігніфікованість. Завдяки процесам дегідратації під час сушіння в ЛРС іноді відбувається збільшення вмісту діючих речовин. Цей процес умовно названий стадією дозрівання, або ферментації. Мета роботи – за допомогою газорідинної хроматографії визначити компонентний склад настоянок валеріани, що виготовлені зі свіжих коренів валеріани пагононосної та висушені протягом різних термінів сушіння (7, 14 і 21 доба). Матеріали та методи. Настоянки готували за виробничою рецептурою (Tinctura Rhizomata cum radicibus Valerianae (1 : 5) (екстрагент – етанол 70 %) з коренів валеріани пагононосної, які були заготовлені в листопаді 2019 р. на околицях м. Запоріжжя (Канцерівська балка). Компонентний склад настойок валеріани досліджували за допомогою газового хроматографа Agilent 7890B з мас-спектрометричним детектором 5977B. Результати. За допомогою ГРХ у настоянок валеріани зі свіжої сировини встановили 49 компонентів, після 7 діб сушіння – 83 компоненти, після 14 діб сушіння – 95 компонентів, після 21 доби сушіння – 95 компонентів. За якісним складом 25 сполук наявні в усіх досліджуваних настоянках, частина з них збільшилися під час сушіння. У результаті досліджень визначили, що вміст валеріанової кислоти у свіжій сировині становить 1,84 %; після 7 діб сушіння – 2,65 %; після 14 – 3,21 %; після 21 доби – 3,72 %. Висновки. Аналізуючи результати ГРХ з’ясували, що настоянки валеріани відрізняються і за кількісним, і за якісним складом. 25 сполук наявні в усіх досліджуваних серіях, 6 з них – у великій кількості. Оскільки настоянки були виготовлені за однією технологією, вміст ефірних олій у лікарській рослинній сировині залежить не лише від виду, місця, часу збору, екології, кліматичних умов, але й суттєво від сушіння сировини. Враховуючи надзвичайну поліморфність валеріани, для введення в культуру перспективних видів, які зростають на території України, необхідні глибші фармакогностичні та фармакологічні дослідження. Експериментальні дані, отримані під час дослідження, можуть бути використані під час створення нормативно-аналітичної документації на певний вид сировини і, безперечно, мають практичне значення. Дод.точки доступу: Одинцова, В. М. Корнієвська, В. Г. Корнієвський, Ю. І. Кокітко, В. І.