Форма документа : Стаття із журналу Шифр видання : Автор(и) : Черниченко І. О., Баленко Н. В., Литвиченко О. М., Бабій В. Ф., Главачек Д. О., Кондратенко О. Є. Назва : Захворюваність на рак передміхурової залози та вплив на її формування хімічного забруднення навколишнього середовища Місце публікування : Довкілля та здоров’я. - Київ, 2020. - N 1. - С. 64-75 (Шифр ДУ9/2020/1) MeSH-головна: ПРЕДСТАТЕЛЬНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- PROSTATIC NEOPLASMS ОКРУЖАЮЩЕЙ СРЕДЫ ФАКТОРЫ ВОЗДЕЙСТВИЯ -- ENVIRONMENTAL EXPOSURE Анотація: Сьогодні рак передміхурової залози (РПЗ) є другим злоякісним новоутворенням, яке найчастіше зустрічається у чоловіків в усьому світі. Етіологіия РПЗ багатофакторна. Існує думка, що одним з чинників зростання захворюваності на РПЗ є хімічні сполуки, які забруднюють навколишнє середовище, в тому числі ендокринні дизраптори (ЕД) - речовини, які мають гормональні властивостіАналіз епідеміологічних досліджень, попри їх відносно малу кількість, свідчить про зв’зки ризику розвитку РПЗ у чоловіків з дією ряду пестицидів, поліхлорованих біфенілів, діоксинів, бісфенолу А (БФА), фталатів, нонілфенолу, а також деяких металів (кадмію) з відомими естрогенними властивостями. Хоч механізми індукції РПЗ хімічними сполуками різні та до кінця незрозумілими, припускають, що в їх основі лежить естрогенна, андрогенна та антиандрогенна активність та порушення сигнальних шляхів естрогена та андрогена. Експериментально на прикладі БФА підтверджено раніше відомі характерні особливості дії ЕД: критичне значення експозиції в ранній (ембріональний та неонатальний) період розвитку передміхурової залози в підвищенні чутливості до канцерогенезу та збільшенні ризику розвитку РПЗ при старінні; немонотонний характер залежності «доза - реакція» та прояв шкідливих ефектів на рівні низьких доз, еквівалентних експозиціям на людей. Новим досягненням є ідентифікація стволових клітин та клітин-попередників диференційованих клітин епітелію в залозі тварин, яка розвивається, та ПЗ дорослих. Показано епігенетичне перепрограмування цих клітин при експозиції ЕД в ранній період розвитку ПЗ та їх ключову роль як прямої мішені в розвитку та збільшенні ризику РПЗ при старінні тварин. Виключно важливим є отримання аналогічних даних також на гуманізованій моделі ПЗ, створеній шляхом ксенотрансплантації нормальних стволових клітин та клітин-попередників ПЗ людини гризунам, що дозволяє вивчати пряму дію ЕД на ПЗ людини. В цілому, результати проведеного аналізу демонструють, що РПЗ є актуальною еколого-гігієнічною та соціальною проблемою, яка потребує подальших досліджень та вирішення питань, пов’язаних із захистом населення від шкідливого впливу хімічних забруднювачів навколишнього середовища Дод.точки доступу: Черниченко, І. О. Баленко, Н. В. Литвиченко, О. М. Бабій, В. Ф. Главачек, Д. О. Кондратенко, О. Є.