Форма документа : Стаття із журналу Шифр видання : Автор(и) : Борейко Л. Д., Марараш Г. Г. Назва : Виявлення факторів ризику у хворих на артеріальну гіпертензію за участі медичної сестри Місце публікування : Клінічна та експериментальна патологія. - Чернівці, 2020. - Т. 19, № 1. - С. 30-37 (Шифр КУ27/2020/19/1) Примітки : Бібліогр. в кінці ст. MeSH-головна: ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION МЕДСЕСТРЫ -- NURSES Анотація: Артеріальна гіпертензія (АГ) – найбільш поширена недуга з-поміж усіх серцевосудинних захворювань (ССЗ), на яку страждає близько 31% усіх людей на планеті. Результати епідеміологічних досліджень засвідчують, що поширеність такого захворювання переважно зумовлене рівнем модифікованих і немодифікованих факторів ризику (ФР). В умовах реформування системи охорони здоров’я України важливим є запровадження якісно нових заходів щодо профілактики АГ та діяльності з формування здорового способу життя. Управління складною поведінкою способу життя хворих на АГ вимагає досвіду різних медичних працівників. Зокрема, професійна компетентність медичних сестер дозволяє активно залучати і їх до реалізації сучасних технологій профілактики захворювання та зміцнення здоров’я. Своєчасне виявлення ФР, усунення їх дії, організація та проведення занять із пацієнтами є важливими завданнями медичних сестер. Мета роботи – дослідити вплив модифікованих факторів ризику на розвиток артеріальної гіпертензії та визначити роль медичної сестри в їх управлінні на рівні первинної ланки охорони здоров’я. Матеріал та методи. В опитуванні (шляхом анкетування) взяли участь 120 хворих на АГ, з них: чоловіків – 43,3%, жінок – 56,7% віком від 23 до 79 (48,33±12,93) років. Вимірювали офісний артеріальний тиск (АТ) і виявляли фактори ризику (ФР). Результати. За тривалістю перебігу АГ коливалась у широких межах, однак чимало пацієнтів (82%) хворіли понад 10 років. Більшість хворих 73 (60,83%) мали АГ першого ступеня, дещо менше - другого 29 (24,17%), 18 (15%) - третього ступенів. Серед обстежених переважали хворі (81,67%) з надлишковою масою тіла та ожирінням І-ІІ ступеня. Так, у 60 (50%) пацієнтів спостерігався андроїдний (абдомінальний) тип розподілу жирової тканини, що вказує на метаболічні порушення в організмі. В усіх хворих діагностовано загальний середній і високий рівні психосоціального стресу, що пояснюється, ймовірно, напруженим ритмом життя. Для більшості характерним є низький (62,5%), середній (34,12%) і лише 3,33% достатній рівень фізичної активності. Анкетування засвідчило, що 42 особи (35%) із опитаних курять і мають змішаний тип курильної поведінки, середній (40%) та слабкий (31%) ступені нікотинової залежності. Раціон багатьох пацієнтів містить надмірне споживання солі, жирів та холестерину; спостерігається порушення режиму харчування, недостатнє споживання овочів і фруктів. Висновки. У пацієнтів на АГ з віком зростає кількість модифікованих ФР розвитку ССЗ. Тому виявлення ФР, навчання пацієнтів щодо їх усунення є важливим складником професійної роботи медичної сестри, що сприятиме покращенню якості життя, профілактиці, оптимізації комплексного лікування та стабілізації АГ. Дод.точки доступу: Марараш, Г. Г.