Форма документа : Стаття із журналу Шифр видання : Автор(и) : Бєляєва О. М. Назва : Латинська мова як мова наукового прогресу. Медицина ХVI-XVII ст. Місце публікування : Лікар. справа. - київ, 2017. - N 5/6. - С. 179-186 (Шифр ЛУ2/2017/5/6) MeSH-головна: ИСТОРИЯ МЕДИЦИНЫ -- HISTORY OF MEDICINE НАУЧНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- RESEARCH Анотація: Праця міждисциплінарного характеру може бути цікава фахівцям, які досліджують історію медицини, латинської мови, термінознавства. Окремі питання, які розглядаються в праці, дотичні до морально-етичних і філософських проблем. Вибір автором XVI і XVII ст. для дослідження ролі латинської мови в розвитку медицини обумовлений тією визначною роллю, яку латина відігравала в епоху Пізнього Відродження та «Століття Раціоналізму» в процесах наукового пізнання, накопичення, зберігання, опрацювання, передачі й популяризації наукових здобутків і досягнень у різних галузях природничих наук і медицини зокрема. Результати дослідження свідчать, що протягом XVI і XVII ст. латинська мова функціонувала як lingua franca, тобто мова з міжнародним комунікативним статусом, тому повною мірою вона виконувала такі основні мовні функції, як комунікативна, когнітивна, кумулятивна