Форма документа : Стаття із журналу Шифр видання : Автор(и) : Оліфіренко О. І., Савосько С. І. Назва : Вивчення структурних порушень колінного суглоба кролів при моделюванні остеоартриту та внутрішньосуголобовому введенні збагаченої тромбоцитами плазми і концентрату аспірату кісткого мозку Місце публікування : Травма. - Донецк, 2020. - Том 21, N 2. - С. 32-40 (Шифр ТУ3/2020/21/2) Примітки : Библиогр. в конце ст. MeSH-головна: ОСТЕОАРТРИТ КОЛЕННОГО СУСТАВА -- OSTEOARTHRITIS, KNEE ИНЪЕКЦИИ ВНУТРИСУСТАВНЫЕ -- INJECTIONS, INTRA-ARTICULAR ТРОМБОЦИТ-НАСЫЩЕННАЯ ПЛАЗМА -- PLATELET-RICH PLASMA ГИСТОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- HISTOLOGICAL TECHNIQUES ЖИВОТНЫЕ ЛАБОРАТОРНЫЕ -- ANIMALS, LABORATORY Анотація: У статті наведено результати експериментального дослідження з вивчення структурних порушень колінного суглоба та морфометричної оцінки суглобового хряща за умов введення збагаченої тромбоцитами плазми і концентрату аспірату кісткового мозку. Кролям виконували стандартне моделювання остео­артриту шляхом формування хрящового дефекту, пересічення передньої хрестоподібної зв’язки та резекції медіального меніска. Через 28 днів внутрішньосуглобово вводили 0,9% NaCl, або збагачену тромбоцитами плазму, або концентрат аспірату кісткового мозку, через 14 днів дослідним групам внутрішньосуглобово вводили 0,9% NaCl або збагачену тромбоцитами плазму. Через 2 місяці проведено гістологічне та морфометричне дослідження епіфізарної поверхні стегнової та великогомілкової кісток. За результатами досліджень у всіх тварин, яких досліджували, установлено ідентичний за діаметром дефект епіфізарного хряща, редукцію хондроцитів (на 55,1 %), зменшення товщини перифокальної суглобової поверхні (на 53,2 %) та відносної щільності кісткової тканини епіфіза кістки (на 48,5 %). Моделювання суглобового дефекту не обмежувалось зоною пошкодження і викликало дистрофічні зміни суглобового хряща великогомілкової кістки. За результатами статистичного аналізу введення збагаченої тромбоцитами плазми не позначилось на запобіганні дегенеративним змінам суглобової поверхні. У групі, у якій використовували концентрат аспірату кісткового мозку, установлено більшу товщину гіалінового хряща великогомілкової кістки на 15,3 % (Р 0,05) порівняно з групою, де застосовували 0,9% NaCl, та групою з подвійним використанням збагаченої тромбоцитами плазми. При цьому відносна щільність субепіфізарної кісткової тканини в групах порівняння з остеоартритом не мала відмінностей Дод.точки доступу: Савосько, С. І.