|
Форма документа : Стаття із журналу Шифр видання : Автор(и) : Федорич П. В. Назва : Випадок ефективного лікування хронічного рецидивного трихомонадно-бактеріального кольпоцервіциту Місце публікування : Український журнал дерматології, венерології, косметології. - Київ, 2020. - N 2. - С. 63-66 (Шифр УУ32/2020/2) Примітки : Бібліогр. наприкінці ст. MeSH-головна: ШЕЙКИ МАТКИ ВОСПАЛЕНИЕ -- UTERINE CERVICITIS ВАГИНИТ -- VAGINITIS ТРИХОМОНАДНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- TRICHOMONAS INFECTIONS БАКТЕРИАЛЬНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- BACTERIAL INFECTIONS ПРОТИВОИНФЕКЦИОННЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-INFECTIVE AGENTS ГОМЕОПАТИЯ -- HOMEOPATHY ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS Анотація: Наведено клінічний випадок: хронічне запалення сечостатевих органів з рецидивним перебігом, спричинене Trichomonas vaginalis та Enterococcus faecаlis, у 38-річної пацієнтки. Встановлено діагноз: хронічний бактеріально-трихомонадний кольпоцервіцит. Мікробна ерозія шийки матки. Для лікування пацієнтки було застосовано двохетапний підхід. Перший етап передбачав подолання резистентності до етіотропних препаратів, другий – проведення протистоцидної терапії. На першому етапі послідовно призначали препарати біорегуляційної терапії, а саме: «Лімфоміозот Н», «Ехінацею композитум С», «Убіхінон композитум», «Мукозу композитум», «Метро-Аднекс-Ін’єль». Перераховані препарати забезпечували тканинний дренаж і детоксикацію, посилювали загальну та місцеву опірність, а також виявляли протизапальний і протинабряковий ефект. Сумарна дія цих лікарських засобів сприяє зменшенню резистентності до антибактеріальних та протистоцидних препаратів. На другому етапі проводили етіотропну терапію препаратами «Секнідокс» та «Орципол» разом із засобами для місцевого лікування. Завдяки лікуванню досягнуто клінічного та етіологічного одужання, незважаючи на резистентність до засобів специфічної терапії при попередніх спробах лікування. Отриманий позитивний результат лікування дає підстави визнати доцільність проведення двохетапного лікування пацієнтів з хронічними трихомонадно-бактеріальними запаленнями сечостатевої системи із рецидивним перебігом. На першому з них слід здійснювати заходи з метою подолання резистентності збудників запалення до специфічних препаратів, на другому — безпосередньо проводити етіотропну терапію |