Форма документа : Стаття із журналу Шифр видання : Автор(и) : Черній В. І., Собанська Л. О. Назва : Застосування багатокомпонентного гіперосмолярного первинного об’єму заповнення оксигенатора при операціях на серці в умовах штучного кровообігу Місце публікування : Медицина невідкладних станів. - 2020. - Т. 16, № 5. - С. 120-128 (Шифр МУ104/2020/16/5) Примітки : Бібліогр. в кінці ст. MeSH-головна: СЕРДЦА ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- CARDIAC SURGICAL PROCEDURES КРОВООБРАЩЕНИЕ ЭКСТРАКОРПОРАЛЬНОЕ -- EXTRACORPOREAL CIRCULATION ЭКСТРАКОРПОРАЛЬНАЯ МЕМБРАННАЯ ОКСИГЕНАЦИЯ -- EXTRACORPOREAL MEMBRANE OXYGENATION ОКСИГЕНАТОРЫ -- OXYGENATORS РАСТВОРЫ -- SOLUTIONS КИСЛОРОДА ПОГЛОЩЕНИЕ -- OXYGEN CONSUMPTION Анотація: Штучний кровообіг (ШК) справляє істотний вплив на організм пацієнтів. Першим потенційним фактором, здатним негативно впливати на функції органів і тканин під час перфузії, є первинний об’єм заповнення (ПОЗ) оксигенатора. Навіть при сучасному розвитку перфузіологічного забезпечення немає єдиного протоколу щодо того, які розчини і в якому співвідношенні необхідно використовувати в програмі первинного заповнення оксигенатора. Тому питання пошуку розчинів для заповнення контура оксигенатора дуже важливе для уникнення факторів, що спричиняють ускладнення після ШК. Матеріали та методи. На базі хірургічного центру ДНУ «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини» ДУС був застосований багатокомпонентний гіперосмолярний ПОЗ у 90 пацієнтів під час кардіохірургічних операцій в умовах штучного кровообігу. Чоловіків було 69 (76,6 %), жінок — 21 (23,4 %), вік пацієнтів — від 37 до 81 року, у середньому 65,0 ± 2,5 року. Вага пацієнтів — від 55 до 115 кг, у середньому 86,40 ± 5,85 кг. За функціональним класом (ФК) за NYHA пацієнти розподілилися таким чином: II ФК — 79 (87,7 %), III ФК — 11 (12,3 %). У 73 пацієнтів операції виконані на фібриляції шлуночків (група 1), у 17 пацієнтів операції виконані з використанням кардіоплегічного розчину кустодіол (група 2). При виборі розчинів для ПОЗ оксигенатора використовували комплексний підхід. Базовим розчином був препарат волютенз, основою якого є 4% модифікований желатин, іншими гіперосмолярними розчинами первинного об’єму заповнення оксигенатора були реосорбiлакт і маніт 15%, для корекції порушень кислотно-лужного балансу застосовували розчин сода-буфер 4,2%. Для внутрішньовенної інфузії під час операції використовували Рінгера малат ізотонічний, який як носій резервної лужності містить ацетат і малат. Сумарний об’єм розчинів у перфузаті становив 1600–1200 мл. Сумарна осмолярність розчинів у перфузаті — 817,4 мосмоль у 1600 мл, що становило 510,9 мосмоль/л. Результати. Відзначений позитивний результат при використанні багатокомпонентного гіперосмолярного ПОЗ. Вивчення газотранспортної функції крові відображає поточні метаболічні потреби організму. При оцінці кисневотранспортної функції системи кровообігу було виявлено, що на передперфузійному етапі (за 10 хв до початку ШК) відзначався нормальний рівень доставки кисню — 571,70 ± 30,35 мл/(хв • м2) (р 0,001), але рівень його споживання був дещо знижений — 74,20 ± 6,32 мл/(хв • м2) (p 0,001) за рахунок вазодилатаційного ефекту севофлюрану й зменшення загального периферичного опору, зниження інтенсивності загального метаболізму через анестезію і спонтанне охолодження пацієнтів на операційному столі. На 10-й хвилині штучного кровообігу індекс доставки кисню (IDO2) знизився до 336,5 ± 24,03 мл/(хв • м2), це пов’язано зі зменшенням вмісту кисню в артеріальній крові, що відбувається через зниження гемоглобіну до 84,8 ± 8,6 г/л унаслідок гемодилюції. Індекс споживання кисню (IVO2) на цьому етапі досягав 23,85 ± 3,79 мл/(хв • м2) за рахунок зниження метаболізму при температурі тіла хворого 32,6 ± 0,4 °С. Після виконання основного етапу операції і зігрівання пацієнта IDO2 був 348,60 ± 18,02 мл/(хв • м2), IVO2 збільшився до 101,90 ± 13,04 мл/(хв • м2) при температурі 36,8 ± 0,2 °С. Через 30 хв після ШК кровообігу показник гемоглобіну становив 96,7 ± 9,9 г/л, IDO2 — 478,70 ± 29,12 мл/(хв • м2), що відповідає рівню нормальних показників. Індекс екстракції кисню в нашому дослідженні відповідав етапам операції, температурному статусу і наприкінці операції — фізіологічній нормі. При використанні багатокомпонентного гіперосмолярного первинного об’єму заповнення оксигенатора середній перфузійний тиск становить 68,4 ± 5,7 мм рт.ст., не спостерігається різкого коливання тиску. Відносний гідробаланс після ШК для операцій, виконаних на фібриляції серця, і для операції, виконаних на кустодіолі, становив +2,7 ± 1,1 мл/кг і +5,1 ± 2,4 мл/кг відповідно, що свідчить про відсутність волемічного навантаження після ШК. Висновки. Використання багатокомпонентного гіперосмолярного ПОЗ, спрямоване на запобігання набряку тканин з початком штучного кровообігу, синдрому капілярного витоку, сприяє більш фізіологічній корекції електролітів і кислотно-лужного стану, дозволяє знизити обсяг волемічного навантаження в періопераційному періоді на тлі стабільних показників центральної гемодинаміки Дод.точки доступу: Собанська, Л. О.