|
Форма документа : Стаття із журналу Шифр видання : Автор(и) : Гичка К. М., Негрич Т. І., Білий Р. О. Назва : Дослідження процесів глікозилювання антитіл у сировотці крові й цереброспінальній рідині хворих на розсіяний склероз як біомаркер при цьому захворюванні Місце публікування : Міжнародний неврологічний журнал. - 2020. - Т. 16, № 3. - С. 29-36 (Шифр МУ64/2020/16/3) Примітки : Библиогр. в конце ст. MeSH-головна: СКЛЕРОЗ РАССЕЯННЫЙ -- MULTIPLE SCLEROSIS ДИАГНОСТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ И ПРОЦЕДУРЫ -- DIAGNOSTIC TECHNIQUES AND PROCEDURES КРОВИ СЫВОРОТКА -- SERUM СПИННОМОЗГОВАЯ ЖИДКОСТЬ -- CEREBROSPINAL FLUID БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS ГЛИКОЗИЛИРОВАНИЕ -- GLYCOSYLATION ИММУНОГЛОБУЛИНЫ -- IMMUNOGLOBULINS Анотація: Метою роботи було вдосконалення діагностики розсіяного склерозу (РС) та визначення нових біомаркерів цього захворювання. Матеріали та методи. Дослідили зміни глікозильних детермінант людини при розсіяному склерозі, які раніше не досліджували. Сконцентрувалися на двох головних напрямках — дослідження глікозилювання антитіл у цереброспінальній рідині (ЦСР), його порівняння з антитілами сироватки крові хворих на РС та визначення природи останніх. Проаналізували клінічний перебіг розсіяного склерозу у пацієнтів з метою виявлення можливих кореляційних зв’язків з імунологічними показниками. Результати. У результаті проведених досліджень отримали дані, що свідчать про зростання експонування фукозильних залишків — мішеней лектину AAL на імуноглобулінах IgG, виділених із ЦСР, а також зростання рівня експонування мішеней лектину LCA (специфічного до корових залишків N-гліканів IgG). Водночас у ЦСР спостерігали значно менший рівень зв’язування сіалоспецифічних лектинів SNA та PSqL, що свідчить про меншу ступінь сіалування молекул імуноглобулінів IgG у ЦСР. Отже, імуноглобуліни IgG у ЦСР мають більш виражені прозапальні властивості порівняно з імуноглобулінами IgG сироватки крові пацієнтів. Висновки. Дослідження процесів глікозилювання антитіл у ЦСР та сироватці крові пацієнтів із РС є надзвичайно важливим як з позиції розгляду їх як ключової ланки в патогенезі цього захворювання, так і як надійного біомаркера вказаного патологічного стану Дод.точки доступу: Негрич, Т. І. Білий, Р. О. |