Форма документа : Стаття із журналу Шифр видання : Автор(и) : Синяченко О. В., Єрмолаєва М. В., Степко П. А., Верзілов С. М., Лівенцова К. В. Назва : Системні хвороби сполучної тканини як прояв паранеопластичного синдрому у хворих на рак легені Місце публікування : Український ревматологічний журнал. - Київ, 2020. - № 2. - С. 30-35 (Шифр УУ18/2020/2) Примітки : Бібліогр. в кінці ст. MeSH-головна: СОЕДИНИТЕЛЬНОЙ ТКАНИ БОЛЕЗНИ -- CONNECTIVE TISSUE DISEASES ПАРАНЕОПЛАСТИЧЕСКИЕ СИНДРОМЫ -- PARANEOPLASTIC SYNDROMES ЛЕГКИХ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- LUNG NEOPLASMS Анотація: При запальних аутоімунних ревматичних захворюваннях підвищується ризик розвитку злоякісних новоутворень. Такі коморбідні хвороби, як прояви паранеопластичного синдрому (ПНПС), впливають на перебіг раку легені (РЛ) та знижують виживаність хворих. Мета і завдання дослідження: визначити частоту, клінічні ознаки й чинники ризику ревматологічного ПНПС при РЛ, встановити характер взаємо­впливу обох патологічних процесів. Матеріал і методи. Під спостереженням перебували 1669 пацієнтів із РЛ віком від 24 до 87 років (у середньому — 59 років), серед яких дрібноклітинний гістологічний варіант захворювання діагностовано у 18% спостережень, а недрібноклітинний — у 82%. Співвідношення IB, IIA, IIB, IIIA, IIIB, IV стадій захворювання становило 1:2:6:58:43:57. Середній показник інтегральної стадійності пухлинного процесу був 6 в.о., а його тяжкості перебігу — 3 в.о. Частота коморбідних ревматоїдного артриту, системного червоного вовчака, системної склеродермії, хвороби Шегрена, дерматополіміозиту та імуноглобулін-G4-асоційованого захворювання (як проявів ПНПС) співвідносилася 8:7:4:3:2:1. Результати. Доведено зв’язок розвитку РЛ і коморбідних системних аутоімунних захворювань сполучної тканини, визначено частоту виникнення такого ПНПС, клінічні ознаки його перебігу (шкірно-суглобово-м’язові прояви, вісцерити) і зв’язок із фоновим пухлинним процесом (тяжкість неоплазми, характер проростання в сусідні органи й метастазування, верхівкова локалізація, дрібноклітинний та недрібноклітинний гістологічний варіант), наведено відмінності клініко-­лабораторних ознак «пухлинних» варіантів ревматичних хвороб і «первинних» (ідіопатичних), негативний вплив ПНПС на виживаність хворих на РЛ, залежність появи ПНПС від застосовуваних препаратів хіміотерапії (антиметаболітів, алкалоїдів барвінку, антрациклінів) і розвитку ускладнень від лікувальних заходів (легенева гіпертензія, порушення мозкового кровообігу, променевий пневмофіброз, жовтяниця, тромбофлебіт). Висновки. Подальше вивчення ревматологічного ПНПС при РЛ дозволить поліпшити якість ранньої діагностики обох груп захворювань, розробити прогностичні критерії та підвищити ефективність індивідуальної комбінованої медичної технології лікування хворих. Дод.точки доступу: Синяченко, О. В. Єрмолаєва, М. В. Степко, П. А. Верзілов, С. М. Лівенцова, К. В.