Форма документа : Стаття із журналу Шифр видання : Автор(и) : Шпуганич І. І., Дюкарєва-Бержаніна К. Ю., Яворська О. С. Назва : Анонімність донорства: національне правове регулювання та міжнародний досвід Місце публікування : Медичні перспективи. - Д., 2020. - Т. 25, № 3. - С. 198-204 (Шифр МУ10/2020/25/3) Примітки : Бібліогр. в кінці ст. MeSH-головна: ДОНОРЫ ТКАНЕЙ -- TISSUE DONORS НЕРОДСТВЕННЫЕ ДОНОРЫ -- UNRELATED DONORS ПРАВИТЕЛЬСТВЕННОЕ РЕГУЛИРОВАНИЕ -- GOVERNMENT REGULATION МЕЖДУНАРОДНОЕ СОТРУДНИЧЕСТВО -- INTERNATIONAL COOPERATION Анотація: Стаття присвячена аналізу правових, медичних, морально-етичних аспектів принципу анонімності донорства. Принцип анонімності має нормативне закріплення і відповідну регламентацію в міжнародних актах: Директива про стандарти якості та безпеки людських органів, призначених для трансплантації, Керівні принципи ВООЗ по трансплантації людських клітин, тканин і органів, Конвенція про захист прав і гідності людини у зв’язку із застосуванням досягнень біології і медицини: Конвенція про права людини та біомедицину і Додатковий протокол до неї і т.п. Такий принцип покладено в основу законодавчого регулювання донорства багатьох країн, включно з Україною. Досліджено нормативні підходи правового регулювання донорства та принципу анонімності відповідно до національного законодавства: Закон України «Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині» і підзаконні акти. Проаналізовано застосування принципу анонімності в залежності від виду донорства: посмертне і прижиттєве. Проаналізовано зарубіжний досвід застосування принципу анонімності. Принцип абсолютної анонімності закріплений, зокрема, в законодавстві Нідерландів, Швеції. Відповідно такі нормативні підходи виключають будь-який контакт між донором і реципієнтом. Відповідно до принципу умовної анонімності (зокрема США і Великобританія) дозволено обмін даними між донором і реципієнтом при наявності їх волевиявлення. Охарактеризовані переваги і недоліки прямого спілкування донора і реципієнта. З урахуванням морально-етичних і психологічних аспектів обґрунтовано доцільність застосування принципу умовної анонімності у вітчизняній практиці. З цією метою пропонується закріпити на законодавчому рівні право донора і реципієнта давати згоду або незгоду на обмін даними. Для налагодження взаємодії сторін відповідні функції запропоновано покласти на транспланто-координатора Дод.точки доступу: Дюкарєва-Бержаніна, К. Ю. Яворська, О. С.