Форма документа : Стаття із журналу Шифр видання : Автор(и) : Фадєєнко Г. Д., Нікіфорова Я. В. Назва : Тропізм COVID-19 до органів травлення. Особливості ураження та підходи до лікування Паралельн. назви :Tropism of COVID-19 to digestive organs. Features of damage and approaches to treatment Місце публікування : Сучасна гастроентерологія. - 2020. - № 4. - С. 65-72 (Шифр СУ10/2020/4) Примітки : Бібліогр.: в кінці ст. MeSH-головна: МИКРОБИОЛОГИЧЕСКИЕ ФЕНОМЕНЫ (ВНЕШ) -- MICROBIOLOGICAL PHENOMENA (NON MESH) КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS ТЯЖЕЛЫЙ ОСТРЫЙ РЕСПИРАТОРНЫЙ СИНДРОМ -- SEVERE ACUTE RESPIRATORY SYNDROME ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНЫЙ ТРАКТ -- GASTROINTESTINAL TRACT ПИЩЕВАРИТЕЛЬНАЯ СИСТЕМА -- DIGESTIVE SYSTEM ПЕЧЕНЬ -- LIVER КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY Анотація: Коронавірусну хворобу 2019 (COVID‑19) уперше зареєстровано у грудні 2019 р. у м. Ухані (провінція Хубей, КНР). 11 березня 2020 р. COVID-19 визнано ВООЗ пандемією. Станом на 31 травня 2020 р. зафіксовано понад 6 млн випадків. Етіологічним чинником захворювання є новий коронавірус тяжкого гострого респіраторного синдрому‑2 (SARS‑CoV‑2), який належить до роду β‑коронавірусів, як і відомі збудники цієї родини — SARS і коронавірус близькосхідного респіраторного синдрому (MERS). Унаслідок захворювання близько 350 тис. осіб померли. Понад 2,5 млн осіб одужало. Доведено, що SARS‑CoV‑2 може уражати всі органи та системи організму (легені (пневмонія, респіраторний дистрес‑синдром), головний мозок (енцефаліт), органи серцево‑судинної системи, нирки, органи шлунково‑кишкового тракту (ШКТ)). До основних клінічних симптомів COVID‑19 належать підвищення температури тіла, вияви з боку респіраторної системи (біль у горлі, рідше — нежить, втрата та/або зміна смаку і нюху, сухий кашель, задуха, біль у грудях тощо), а також симптоми з боку ШКТ (погіршення апетиту, нудота та/або блювання, діарея, біль у животі, підвищення рівня печінкових трансаміназ, загострення хронічних захворювань ШКТ (запальних захворювань кишечника тощо)). Дані китайських досліджень засвідчили, що РНК SARS‑CoV‑2 наявна не лише у матеріалі, отриманому з дихальних шляхів, а й у зразках випорожнень заражених пацієнтів. Ці факти демонструють здатність SARS‑CoV‑2 активно впливати на органи ШКТ і реплікуватися в ньому, що має важливе значення для вибору тактики діагностики та лікування захворювання, а також для запобігання поширенню інфекції. Численні дослідження показали різний ступінь ураження печінки у пацієнтів, інфікованих SARS‑CoV‑2. У тематичних дослідженнях COVID‑19 не з’ясовано точну причину ураження печінки, відсутні чіткі докази взаємодії між ушкодженням печінки та COVID‑19. Дослідження тривають. Через низький рівень обізнаності лікарів щодо впливу COVID‑19 на органи ШКТ доцільно розглянути існуючі дані з метою підвищення ефективності діагностики, лікування та динамічної курації пацієнтів. Висвітлено особливості впливу SARS‑CoV‑2 на органи ШКТ. Особливу увагу приділено ураженню печінки при захворюванні на COVID‑19, а також впливу печінкових ускладнень на ефективність лікування та прогноз COVID-19Coronavirus disease 2019 (COVID-19) began in December 2019 in Wuhan, Hubei, People’s Republic of China. On March 11, 2020, COVID-19 was recognized by the World Conservation Organization (WHO) as a pandemic. As of May 31, 2020, more than 6 million cases were recorded in almost all countries. The etiological factor of the disease is a new coronavirus of severe acute respiratory syndrome‑2 (SARS‑CoV‑2), which belongs to the genus β‑coronaviruses, as well as other already known pathogens of this family — SARS and coronavirus of Middle Eastern respiratory syndrome (MERS). About 350 thousand people died as a result of the disease. More than 2.5 million people have recovered. To date, it has been proven that SARS‑CoV‑2 can affect all organs and systems of the body (lungs — pneumonia, respiratory distress syndrome, brain — encephalitis, cardiovascular system, kidneys, gastrointestinal tract). The main clinical symptoms of COVID‑19 include: fever and other manifestations of the respiratory system (headache, rarely — runny nose, loss and/or change in taste and smell, dry cough, shortness of breath, chest pain, etc.), and also symptoms of the gastrointestinal tract (GI tract), such as loss of appetite, nausea and/or vomiting, diarrhea, abdominal pain, increased liver transaminases, exacerbation of chronic gastrointestinal diseases (inflammatory bowel disease, etc.). Data from Chinese studies have shown that SARS‑CoV‑2 RNA is present not only in airway material but also in faecal samples from infected patients. These data demonstrate the ability of SARS‑CoV‑2 to actively affect and replicate in the gastrointestinal tract, which is important for the choice of tactics for the diagnosis and treatment of the disease, as well as to prevent the spread of infection. Numerous studies have shown varying degrees of liver damage in patients infected with SARS‑CoV‑2. The COVID‑19 case studies did not pinpoint the exact cause of liver damage, and there is no clear evidence of an interaction between liver damage and COVID‑19. Research is ongoing. Due to the low level of awareness of physicians about the effects of COVID‑19 on the gastrointestinal tract, it is advisable to review existing data in order to increase the effectiveness of diagnosis, treatment and dynamic supervision of patients. This article discusses the effects of SARS‑CoV‑2 on the gastrointestinal tract. Particular attention is paid to liver damage in COVID‑19, as well as the impact of liver complications on the effectiveness of COVID‑19 treatment and prognosis. Дод.точки доступу: Нікіфорова, Я. В.