Форма документа : Стаття із журналу Шифр видання : Автор(и) : Марунчин Т. А., Волоха А. П. Назва : Особливості ведення дітей із первинними та вторинними гіпогаммаглобулінеміями (огляд літератури) Місце публікування : Сучасна педіатрія. Україна. - Київ, 2019. - N 5. - С. 123-132 (Шифр СУ66/2019/5) Примітки : Бібліогр. наприкінці ст. MeSH-головна: АГАММАГЛОБУЛИНЕМИЯ -- BLOOD PROTEIN DISORDERS ДЕТИ -- CHILD ОБЗОР -- REVIEW Анотація: Первинні гіпогаммаглобулінемії — найпоширеніші форми первинних імунодефіцитів, що становлять близько 50% вродженої патології імунної системи. Вторинні гіпогаммаглобулінемії виникають внаслідок онкогематологічних захворювань, прийому імуносупресивних або протисудомних препаратів, ексудативної ентеропатії, нефротичного синдрому. Поширеність вторинної гіпогаммаглобулінемії у 30 разів перевищує поширеність первинної гіпогаммаглобулінемії. Головними терапевтичними завданнями проведення замісної терапії препаратами імуноглобулінів у пацієнтів із гіпогаммаглобулінеміями є зменшення захворюваності, збільшення тривалості та забезпечення найвищої якості життя. Існує необхідність у проведенні клінічних досліджень з метою оцінки ефективності замісної терапії препаратами імуноглобулінів у дітей із первинними дефіцитами антитілоутворення та створення чітких рекомендацій щодо профілактики ускладнень рекурентних інфекцій, зокрема бронхоектатичної хвороби. Клініко-імунологічні показники гіпогаммаглобулінемій, які розвиваються у пацієнтів із нефротичним синдромом та інтестинальною лімфангіоектазією, вивчені недостатньо. Наразі в Україні відсутні чіткі рекомендації та протоколи щодо ведення дітей із вторинними гіпогаммаглобулінеміями Дод.точки доступу: Волоха, А. П.