Форма документа : Стаття із журналу Шифр видання : Автор(и) : Никоненко О. С., Никоненко А. О., Чмуль К. О., Oсауленко В. В. Назва : Вивчення ступеня запальної реакції атеросклеротичної бляшки коронарної артерії у хворих із порушенням метаболізму гомоцистеїну та вітаміну D Місце публікування : Патологія. - Запоріжжя, 2020. - Том 17, N 3. - С. 363-368 (Шифр ПУ40/2020/17/3) MeSH-головна: КОРОНАРНЫХ АРТЕРИЙ БОЛЕЗНЬ -- CORONARY ARTERY DISEASE БЛЯШКА АТЕРОСКЛЕРОТИЧЕСКАЯ -- PLAQUE, ATHEROSCLEROTIC ГОМОЦИСТЕИН -- HOMOCYSTEINE ЭНДОТЕЛИЙ СОСУДИСТЫЙ -- ENDOTHELIUM, VASCULAR ВИТАМИН D -- VITAMIN D Анотація: Підвищення рівня гомоцистеїну (ГЦ) і дефіцит вітаміну D відіграють важливу роль у прогресуванні серцево-судинних захворювань (ССЗ). Але нині в доступній медичній літературі недостатньо висвітлені питання щодо впливу гіпергомоцистеїнемії (ГГЦ) і дефіциту вітаміну D на ступінь запальної реакції атеросклеротичної бляшки (АсБ), зумовлюючи необхідність детального вивчення цієї проблеми. Вважають, що запалення відіграють певну роль у патогенезі ССЗ, тому визначення маркерів запалення дають змогу поліпшити оцінювання ризику захворювань серцево-судинної системи. Мета роботи – оцінити морфологічну картину запальних уражень атеросклеротичної бляшки коронарної артерії залежно від ступеня гіпергомоцистеїнемії та рівнів гіповітамінозу D у пацієнтів з ішемічною хворобою серця. Матеріали та методи. Проаналізували показники 26 пацієнтів, яким, крім визначення рівня гомоцистеїну та вітаміну D, виконали морфологічні дослідження атеросклеротичної бляшки з просвіту коронарних артерій. Зразки отримали під час операції аортокоронарного шунтування. Залежно від рівня ГЦ і вітаміну D пацієнтів поділили 3 групи: перша – пацієнти з нормальним рівнем гомоцистеїну (до 10 мкмоль/л) і вітаміну D (понад 30 мкмоль/л); друга – пацієнти з гіпергомоцистеїнемією (10,38–40,08 мкмоль/л) і достатнім рівнем вітаміну D (понад 30 нг/мл); третя – пацієнти з гіпергомоцистеїнемією (понад 10,38 мкмоль/л) і дефіцитом вітаміну D (менше ніж 30 нг/мл). Результати. Оцінюючи морфологію АсБ, з’ясовували наявність лімфоцитів і сегментоядерних нейтрофілів, що вказували на запальний процес в атеросклеротичній бляшці. Виявили позитивний кореляційний зв’язок між концентрацією ГЦ (? = 0,92) і ступенем запальної реакції АсБ. Також встановили негативний кореляційний зв’язок між рівнем вітаміну D (? = -0,81) і ступенем запалення АсБ. Більшість пацієнтів 2 і 3 груп дослідження мали загострення запального процесу атеросклеротичної бляшки, що підтверджено наявністю сегментоядерних нейтрофілів (7–10 сегментів у 2 мм2 бляшки); це відповідає 3 ступеню запальної реакції. Висновки. У більшості пацієнтів з ішемічною хворобою серця виявили гіпергомоцистеїнемію та дефіцит вітаміну D. Гіпергомоцистеїнемія та гіповітаміноз D впливають на кількісні та якісні прояви атеросклеротичного ураження бляшок. Пацієнти з вираженою гіпергомоцистеїнемією та дефіцитом вітаміну D мали вираженішу запальну реакцію атеросклеротичної бляшки. Дод.точки доступу: Никоненко, О. С. Никоненко, А. О. Чмуль, К. О. Oсауленко, В. В.