Форма документа : Стаття із журналу Шифр видання : Автор(и) : Трибушний О. В., Труфанов І. І., Косило В. В., Кляцький Ю. П. Назва : Оптимізація репаративної регенерації при переломах п’яткової кістки збагаченою тромбоцитами автологічною плазмою Місце публікування : Травма. - Донецьк, 2020. - Том 21, N 4. - С. 52-57 (Шифр ТУ3/2020/21/4) Примітки : Бібліогр. в кінці ст. MeSH-головна: ПЯТОЧНАЯ КОСТЬ -- CALCANEUS ВНУТРИСУСТАВНЫЕ ПЕРЕЛОМЫ -- INTRA-ARTICULAR FRACTURES КОСТНАЯ РЕГЕНЕРАЦИЯ -- BONE REGENERATION ТРОМБОЦИТ-НАСЫЩЕННАЯ ПЛАЗМА -- PLATELET-RICH PLASMA Анотація: Кількість незадовільних результатів лікування внутрішньосуглобових переломів п’яткової кістки досягає 34 %. Пошук оптимальної мініінвазивної методики лікування, яку можливо застосувати навіть у скомпрометованих станах, зменшити травматичність, почати ранню реабілітацію та оптимізувати процеси репаративної регенерації, є актуальною проблемою. Одним із шляхів оптимізації процесу репаративної регенерації є застосування збагаченої тромбоцитами плазми (ЗТП). Мета: проаналізувати результати лікування хворих з приводу внутрішньосуглобових переломів п’яткової кістки та оптимізувати репаративну регенерацію кісткової тканини плазмою з підвищеним вмістом тромбоцитів. Матеріали та методи. У період 2017–2019 років (I півріччя) у відділенні травматології Комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня № 9» Запорізької міської ради проходили лікування 79 хворих із переломами п’яткової кістки. Двобічні переломи мали місце в 11 випадках (13,9 %). Гендерний склад: чоловіки — 71 (89,9 %), жінки — 8 (10,1 %). Механізм травми: падіння з висоти (понад 1,5 м) — 47 (59,5 %) осіб, побутові — 32 (40,5 %) особи. Були проведені оперативні втручання: металоостеосинтез спицями — 62 (74,7 %) особи, гвинтами — 7 (8,4 %) осіб; пластини та апарати зовнішньої фіксації не застосовувались. Відмовились від оперативного лікування 14 (16,9 %) осіб. Результати. В основній групі пацієнтів рентгенологічне зрощення перелому настало через 6 тижнів у 6 хворих (85,7 %), в 1 хворого (14,3 %) відбулося через 12 тижнів (випадок тяжкого уламкового внутрішньосуглобового перелому). У контрольній групі зрощення на 8-му тижні виявлено у 14 пацієнтів (58,3 %), у 8 (33,3 %) — на 16-му тижні, у 2 пацієнтів (8,4 %) післяопераційний період ускладнився порожниною резорбції кісткової тканини. Висновки. Застосування ЗТП для регенерації кісткової тканини поряд із традиційними методами хірургічної тактики має досить значний клінічний потенціал. Запропонована мініінвазивна методика оперативного лікування у поєднанні з уведенням ЗТП дозволяє застосовувати її в ускладнених випадках, коли навіть є обмеження до оперативного втручання Дод.точки доступу: Трибушний, О. В. Труфанов, І. І. Косило, В. В. Кляцький, Ю. П.