Форма документа : Стаття із журналу Шифр видання : Автор(и) : Dimova M. I., Yamborko N. A., Iutynska G. O. Назва : Hexachlorobenzene effect on microbiocenoses of different soil types Місце публікування : Мікробіологічний журнал. - К., 2020. - Том 82, N 4. - С. 13-22 (Шифр МУ14/2020/82/4) MeSH-головна: ГЕКСАХЛОРБЕНЗОЛ -- HEXACHLOROBENZENE КСЕНОБИОТИКИ -- XENOBIOTICS ПОЧВЫ МИКРОБИОЛОГИЯ -- SOIL MICROBIOLOGY МИКРОБНЫЕ АССОЦИАЦИИ -- MICROBIAL CONSORTIA МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA Анотація: Екологічні наслідки забруднення ґрунтів ксенобіотиками, такими як хлорорганічні пестициди, залишаються мало вивченими. Гексахлорбензол є однією з найпоширеніших хлорорганічних сполук, яка входить до списку стійких органічних забруднень, заборонених до використання згідно Стокгольмської конвенції 2003 року. Актуальним є дослідження впливу гексахлорбензолу на ґрунтові мікробіоценози, активність яких є значущою для еколого-функціональних характеристик ґрунтів. Мета. Визначення впливу гексахлорбензолу на ґрунтову мікробіоту чорноземного, темно-каштанового і дерново-підзолистого ґрунтів агроценозів України у інтенсивних системах землеробства. Об’єктом дослідження були мікробні угруповання трьох типів ґрунтів; предметом дослідження – реакція мікробного ценозу на забруднення різними дозами гексахлорбензолу (ГХБ). Методи. Модельні лабораторні експерименти, мікробіологічні (визначення чисельності мікроорганізмів на агаризованих поживних середовищах), хімічні (адсорбційний метод для дослідження базального і субстрат-індукованого дихання грунтової мікробіоти), статистичні. Результати. Визначено зворотню залежність чисельності мікроорганізмів окремих груп від дози забруднення, що підтверджено значеннями коефіцієнтів кореляції Спірмена у діапазоні від -0,64 до -0,96. У досліджених ґрунтах всіх типів найбільш чутливими до гексахлорбензолу були фосфатмобілізувальні бактерії і стрептоміцети. Кількість фосфатмобілізувальних бактерій за максимальної дози забруднення 10000 гранично допустимих концентрацій (ГДК) зменшувалась у чорноземному, темно-каштановому і дерново-підзолистому ґрунтах відповідно на 48, 75 і 83% від контролю. Кількість стрептоміцетів за дії доз 500–10000 ГДК знижувалась до критичних показників і становила 8–30 % від значень у незабрудненому контролі. Максимальне зменшення чисельності олігонітротрофних і азотфіксувальних бактерій (на 57–74%) у досліджуваних ґрунтах відмічено за дії найвищої дози забруднення 10000 ГДК. Кількість амілолітичних бактерій за дози 500 ГДК зменшувалась на 21–38%, за 10000 ГДК – на 47–61% від контролю. Амоніфікувальні бактерії переважали за чисельністю у темно-каштановому і дерново-підзолистому ґрунтах при дозах 500–1000 ГДК, де відмічали зниження їх кількості на 25,4–30,8 та 36,9–44,4% відповідно. Найбільшу резистентність амоніфікаторів спостерігали у дерново-підзолистому ґрунті. Ґрунтові мікроміцети продемонстрували найбільшу стійкість до гексахлорбензолу. У чорноземному і дерново-підзолистому ґрунтах їхня чисельність за дії ГХБ у всьому досліджуваному діапазоні доз зменшилась не більше, як на 37% порівняно з незабрудненим контролем. Вміст мікробної біомаси є одним з основних мікробіологічних індикаторів ґрунту. За експериментального забруднення різними дозами ГХБ вміст мікробної біомаси зменшувався у 1,5–4,3 рази порівняно з контролем. Коефіцієнти педотрофності засвідчили про те, що процеси трансформації органічної речовини у чорноземному і дерново-підзолистому забруднених ґрунтах несуттєво відрізнялись від контролю, у темно-каштановому ґрунті зі збільшенням пестицидного навантаження вони пригнічувались. Індекси мінералізації азоту не перевищували 2,0, що свідчило про збалансованість процесів імобілізації-мінералізації як у контрольних, так і забруднених варіантах. Висновки. Мікробіоценози чорноземного, темно-каштанового, дерново-підзолистого ґрунтів у інтенсивних агроценозах вразливі до забруднення гексахлорбензолом у дозах від 10 до 10 000 ГДК. Найбільш чутливі – фосфатмобілізувальні бактерії і стрептоміцети – можуть бути використані як індикаторні у моніторингу ґрунтів, забруднених хлорорганічними пестицидами. Під дією пестицидного навантаження пригнічуються мікробне дихання і накопичення мікробної біомаси. Негативна реакція мікробних угруповань на забруднення гексахлорбензолом свідчить про необхідність проведення заходів ремедіації для відновлення мікробіоти і родючості ґрунтів. Дод.точки доступу: Yamborko, N. A. Iutynska, G. O.