Форма документа : Стаття із журналу Шифр видання : Автор(и) : Попсуйшапка О. К., Литвишко В. О., Підгайська О. О., Ашукіна Н. О., Несвіт К. В., Мальцева В. Є. Назва : Механічні та структурні особливості незрощення відламків великогомілкової кістки та їхнє значення для лікування Місце публікування : Ортопедия, травматология и протезирование. - 2020. - N 4. - С. 33-42 (Шифр ОУ4/2020/4) Примітки : Бібліогр. наприкінці ст. MeSH-головна: БОЛЬШЕБЕРЦОВОЙ КОСТИ ПЕРЕЛОМЫ -- TIBIAL FRACTURES ПЕРЕЛОМЫ НЕСРОСШИЕСЯ -- FRACTURES, UNUNITED Анотація: Вивчити внутрішні напруження кісток і м’яких тканин гомілки в нормі та за умов ізольованого незрощення великогомілкової кістки (ВГК), характер переміщення відламків, структуру регенерату й обґрунтувати концепцію лікування. Методи. На скінченно-елементній моделі відтворені три ситуації: I — анатомічна норма; II — поперечний дефект висотою 5 мм на межі середньої та нижньої третин ВГК заповнений колагеном; III — II ситуація доповнена порожнім дефектом малогомілкової кістки (МГК) висотою 10 мм на тому самому рівні. У 45 пацієнтів із незрощенням ВГК (термін після перелому 4–18 міс.) проведено резекцію ділянки МГК довжиною 10–15 мм на рівні незрощення ВГК, встановлено стрижневий апарат зовнішньої фіксації. Вивчено лінійні переміщення кінців відламків і структуру регенерату. Результати. За умов осьового навантаження в нормі (ситуація I) у нижній половині кісток гомілки на внутрішній і зовнішній поверхнях виявлено асиметрію напружень. У ситуації II вертикальне напруження в нижній половині ВГК зменшилося на внутрішній поверхні на 69 %, на зовнішній — на 44 %, а на зовнішній стороні МГК підвищилося в 5 разів. Дотичні напруження виросли в 3 рази, їхній результуючий вектор сили змінив напрямок назовні та зріс у 7 разів. У ситуації III картина розподілу напружень на поверхні відламків ВГК стала порівнянною з нормальною. У разі незрощення фрагментів ВГК між ними виявлено фіб­розно-хрящовий шар, організований під дією поперечних сил. Пацієнти навантажували ушкоджену кінцівку з перших днів після операції, у 95,6 % із них відбулося зрощення відламків ВГК через 3,5– 4 міс. Висновки. Виключення МГК з опорної функції шляхом резекції її ділянки 10–15 мм на рівні незрощення ВГК нормалізує вектор навантаження на відламках ВГК і фіброзно-хрящовому регенераті, приводячи до його осифікації Дод.точки доступу: Попсуйшапка, О. К. Литвишко, В. О. Підгайська, О. О. Ашукіна, Н. О. Несвіт, К. В. Мальцева, В. Є.