Форма документа : Стаття із журналу Шифр видання : Автор(и) : Таряник К. А., Шкодіна А. Д., Литвиненко Н. В., Бойко Д. І. Назва : Комбінована терапія загострень рецидивно-ремітивного розсіяного склерозу плазмаферезом та глюкокортикоїдами з урахуванням якості життя пацієнтів Місце публікування : Український неврологічний журнал. - К., 2020. - N 3. - С. 29-34 (Шифр УУ43/2020/3) MeSH-головна: СКЛЕРОЗ РАССЕЯННЫЙ -- MULTIPLE SCLEROSIS МЫШЕЧНАЯ СПАСТИЧНОСТЬ -- MUSCLE SPASTICITY КОНЕЧНОСТЬ НИЖНЯЯ -- LOWER EXTREMITY ПЛАЗМАФЕРЕЗ -- PLASMAPHERESIS НАДПОЧЕЧНИКОВ КОРЫ ГОРМОНЫ -- ADRENAL CORTEX HORMONES ПУЛЬС-ТЕРАПИЯ ЛЕКАРСТВЕННАЯ -- PULSE THERAPY, DRUG КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE КОМБИНИРОВАННОЕ ЛЕЧЕБНОЕ ВОЗДЕЙСТВИЕ -- COMBINED MODALITY THERAPY ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME Анотація: Мета – оцінити ефективність використання плазмаферезу в поєднанні з глюкокортикоїдами у пацієнтів з рецидивно ремітивним типом розсіяного склерозу щодо рівня спастичності та якості життя. Матеріали і методи. У дослідження було залучено 38 пацієнтів чоловічої та жіночої статі віком від 23 до 54 років (середній вік – (37,0 ± 8,8) року) в стадії загострення, госпіталізованих у неврологічне відділення Полтавської обласної клінічної лікарні імені М.В. Скліфософського. Пацієнти були розподілені на групи залежно від терапевтичного методу: 1 ша (n = 22) – пульс терапія метилпреднізолоном упродовж 5 днів, 2 га (n = 16) – мембранний плазмаферез у комбінації з глюкокортикоїдами щоденно 5?разів у першій половині дня. Діагноз установлювали згідно з критеріями Мак Дональда (2011). Для оцінки ступеня інвалідизації використовували шкалу EDSS. Визначали рівень спастичності за модифікованою шкалою Тардьє у м’язах згиначах стегна та коліна і м’язах розгиначах коліна та стопи з обох боків. Якість життя оцінювали за опитувальником SF 36 до лікування та через тиждень після його завершення. Результати. Встановлено більш виражене підвищення оцінки якості життя при використанні плазмаферезу (за субшкалами інтенсивність болю, психічне здоров’я, рольове функціонування, зумовлене фізичним та емоційним станом, та обома компонентами – фізичним і психічним). Різниця за показниками фізичного та соціального функціонування до і після лікування була статистично не значущою в групі з використанням традиційної схеми лікування, що може бути пов’язане з обмеженням фізичної активності через проведення процедури та перебування пацієнта в стаціонарному відділенні. Застосування комбінованого лікування в цій когорті пацієнтів спряжене з вищою ймовірністю настання позитивного ефекту. Висновки. Використання плазмаферезу в складі комбінованого лікування може ефективно впливати на спастичну гіпертонію в нижніх кінцівках, особливо у м’язах розгиначах, у пацієнтів з рецидивно ремітивним типом перебігу розсіяного склерозу. Застосування комбінованої терапії поліпшує не лише стан неврологічного статусу пацієнта, а і суб’єктивну оцінку його стану та, як наслідок, якість життя. Дод.точки доступу: Таряник, К. А. Шкодіна, А. Д. Литвиненко, Н. В. Бойко, Д. І.