Форма документа : Стаття із журналу Шифр видання : Автор(и) : Sydorchuk A. S., Moskaliuk V. D. Назва : Current therapeutic evidence based approaches to patients with falciparum and non-falciparum malaria Місце публікування : Клінічна та експериментальна патологія. - Чернівці, 2020. - Т. 19, № 3. - С. 202-207 (Шифр КУ27/2020/19/3) Примітки : Бібліогр. в кінці ст. MeSH-головна: МАЛЯРИЯ -- MALARIA ДОКАЗАТЕЛЬНАЯ МЕДИЦИНА -- EVIDENCE-BASED MEDICINE Анотація: Малярія викликає велике занепокоєння міжнародних інстанцій охорони здоров’я та є потенційно небезпечною для життя хворобою мільйонів людей, які щороку страждають у світі через цього збудника – паразита роду плазмодіїв, які передаються самкою комара роду Anopheles. Через складну біологію і генетику паразита, на даний час вакцини не існує. Хворі на малярію можуть мати лихоманку та широкий спектр симптомів. У другій половині ХХ століття з’явилися штами паразитів малярії (переважно P. falciparum), які є стійкі до хлорохіну, що найчастіше використовувся для лікування захворювання. Резистентність поширилася географічно, однак вона також «еволюціонувала хімічно», охопивши інші протималярійні препарати, такі як хінін, сульфадоксин, піреметамін та прогуаніл. Мета дослідження. Проаналізувати сучасні аспекти хіміотерапії малярії з огляду на тип плазмодія, його географічний нозоареал, вікові та гендерні особливості, клінічний перебіг та лабораторні показники з урахуванням міжнародних рекомендацій в ухваленні правильних клінічних рішень. Матеріал і методи. Проведено огляд релевантних наукових публікацій баз даних Scopus, Cochrane та бібліотеки NCBI (Pubmed) за такими ключовими словами: «лікування злоякісної третинної малярії», «доброякісна третинна малярія», доброякісна чотириденна малярія». Результати. На сьогоднішній день у світі відомо шість генетично різних видів плазмодія, які здатні спричинити хворобу в людини. Ця трансмісивна інфекція може передаватися через укус комара, через препарати інфікованої крові, трансплантацію печінки та через плаценту від вагітної до плоду та новонародженого. Якщо підозрюється будь-який тип малярії, слід негайно запропонувати терапію з урахуванням анамнезу подорожей, рекомендацій ВООЗ та національних рекомендацій. Терапія, що містить артемізин у комбінації з люмефантрином або мефлохіном є кращою та ефективнішою за монотерапію. У випадку малярії, спричиненої P. ovale та P.vivax призначення примахіну фосфату є необхідним, оскільки запобігає ймовірності рецидивів. Висновки. Україна є східноєвропейською країною з щорічною захворюваністю через завізні випадки, пов’язані з поїздками та працевлаштуванням. У разі лихоманки, ознобу, поту, гепатоспленомегалії пацієнт повинен бути перевірений на наявність паразитів методами мікроскопії товстої краплі та тонкого мазка крові. Хіміпрофілактика доступними антималярійними препаратами повинна бути обов’язковою перед плануванням візиту, упродовж усього періоду перебування в ендемічній країні та місяць після повернення із субтропічних та тропічних регіонів. Дод.точки доступу: Moskaliuk, V. D.