Форма документа : Стаття із журналу Шифр видання : Автор(и) : Слободянюк В. А. Назва : Фактори ризику розвитку сечокам’яної хвороби (огляд літератури) Місце публікування : Здоров’я чоловіка. - 2020. - № 1. - С. 75-79 (Шифр ЗУ37/2020/1) Примітки : Библиогр. в конце ст. MeSH-головна: УРОЛИТИАЗ -- UROLITHIASIS ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY МЕТАБОЛИЧЕСКИЙ СИНДРОМ X -- METABOLIC SYNDROME X ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC Анотація: Сечокам’яна хвороба (СКХ) на сьогодні продовжує залишатись однією з найбільш актуальних проблем сучасної урології. Захворюваність на СКХ у світі становить 5–10 %, при цьому відзначається її щорічне зростання. Часте рецидивування захворювання ускладнює становище, значно збільшуючи строк втрати працездатності, а загальна кількість хворих на СКХ робить цю патологію соціально значущою, оскільки в 65–70 % випадків вона діагностується у найбільш працездатної частини населення. Не дивлячись на доволі велику кількість наукових досліджень в плані вивчення причин виникнення СКХ, чіткого уявлення про її етіологію дотепер не існує. СКХ вважається багатофакторіальним захворюванням. Протягом багатьох років активно проводяться молекулярно-генетичні дослідження, які направлені на з’ясування взаємозв’язку СКХ із спадковими факторами. На сьогодні достатньо переконливо доведений тісний взаємозв’язок генетичних порушень з клінічними проявами СКХ. Основна частина випадків СКХ належить до патологій із спадковою схильністю, але описано і багато синдромів із моногенною природою успадковування. Усе частіше з’являються наукові дослідження, при яких в якості факторів ризику СКХ розглядаються такі серйозні захворювання, як цукровий діабет 2-го типу (ЦД2), ожиріння, метаболічний синдром (МС) тощо. Існує пряма кореляція між захворюваністю на уролітіаз та ступенем ожиріння як у чоловіків, так і у жінок. Частота виявлення уратних конкрементів у пацієнтів з ожирінням у 4 рази вища, ніж у пацієнтів з нормальним індексом маси тіла. Відзначено надто високу частоту уратного нефролітіазу і в пацієнтів із СКХ на фоні ЦД2. Окремі компоненти МС корелюють з підвищеним ризиком нефролітіазу. При збільшенні в одного пацієнта числа компонентів МС пропорційно зростає і ризик виникнення СКХ