Форма документа : Стаття із журналу Шифр видання : Автор(и) : Романенко Т. Г., Шаганов П. Ф. Назва : Профілактика розвитку перитонеальних тазових спайок у жінок репродуктивного віку Місце публікування : Репродуктивне здоров’я жінки. - 2021. - № 5. - С. 48-55 (Шифр РУ16/2021/5) MeSH-головна: АДГЕЗИИ ТКАНЕЙ -- TISSUE ADHESIONS ТАЗОВЫЕ БОЛИ -- PELVIC PAIN ГИНЕКОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- GYNECOLOGIC SURGICAL PROCEDURES ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD Анотація: Мета дослідження: профілактика розвитку перитонеальних тазових спайок у жінок репродуктивного віку у післяопераційний період. Матеріали та методи. Обстежено 132 жінки з трубно-перитонеальним безпліддям: І група – основна (n=68) та ІІ група – порівняння (n=64). У післяопераційний період пацієнтки основної групи отримували лікувально-профілактичні заходи згідно з розробленим підходом (введення інтраопераційно протиспайкового розсмоктувального гелю 50 мл та препарат тіотриазоліну по 1 супозиторію ректально з першого дня після операції протягом 14 днів), а групи порівняння – згідно з традиційним. Тридцять здорових жінок увійшли до контрольної групи. У крові визначали рівні фібриногену, продуктів деградації фібриногену/фібрину (ПДФ), білковозв’язаного гідроксипроліну (БЗГ) та вільного гідроксипроліну (ВГ). Оцінювання больового синдрому проводили за 10-бальною шкалою. Результати. У післяопераційний період виявлено підвищення рівнів фібриногену та ПДФ у плазмі крові всіх обстежених жінок. Однак в основній групі концентрація ПДФ з 4-ї години після втручання була достовірно вищою (5,31±0,24 мг/л) за таку у групі порівняння (4,53±0,17 мг/л). Вміст БЗГ у сироватці крові у групі порівняння достовірно зріс через 12 год після операції з максимумом через 24 год та збереженням концентрації в 1,9 разу вище через 3 доби (p0,05). Рівень ВГ в основній групі був суттєво вищий (в 1,4–1,6 разу) за такий у групі порівняння. Протягом післяопераційного періоду відзначено підвищення фібринолітичної спроможності перитонеальної рідини (p0,05). Період гіперемії у ІІ групі тривав у 2 рази більше часу, ніж у І групі. Також ІІ група переважає за кількістю пацієнток з гіпертермією більше 3 діб – 10 (15,6%) порівняно з І групою – 4 (5,8%) пацієнтки. За тривалістю перебування у стаціонарі переважає ІІ група – 3,1 % порівняно з І групою – 1,9 %. Оперовані пацієнтки з І групи оцінювали післяопераційний больовий синдром у середньому на 1,8 бала (p Дод.точки доступу: Шаганов, П. Ф.