Форма документа : Стаття із журналу Шифр видання : Автор(и) : Турчин О. А., Лучко Р. В., Осадча Л. Є. Назва : Стадійність підошовного фасціїту за даними сонографії Місце публікування : Вісник ортопедії, травматології та протезування. - К., 2021. - N 1. - С. 24-33 (Шифр ВУ11/2021/1) MeSH-головна: СТОПЫ БОЛЕЗНИ -- FOOT DISEASES ФАСЦИТ ПОДОШВЕННЫЙ -- FASCIITIS, PLANTAR ПЯТОЧНАЯ ШПОРА -- HEEL SPUR Анотація: Аналіз результатів сонографічного дослідження підошовного апоневрозу в нормі та при підошовному фасціїті; визначення стадійності процесу залежно від тривалості больового синдрому та сонографічних змін підошовного апоневрозу. Матеріали і методи. 193 хворих (272 випадки) з підошовним фасціїтом. Жінок було 131, чоловіків - 62. Середній вік хворих склав 47,69±0,97 року (18-81 рік). Одностороннє ураження - 114 хворих (114 випадків), двостороннє - 79 хворих (158 випадків). Середній індекс маси тіла - 26,68±0,24 (18,36-34,93). Середня тривалість больового синдрому склала 101,12±5,83 дня (7-390 днів); больовий синдром від одного місяця - 26 хворих (37 випадків), від одного до 6 місяців - 126 хворих (181 випадок), понад 6 місяців - 41 хворий (54 випадки). Контрольну групу сформували із 20 здорових суб’єктів (40 досліджень). Застосовували клініко- рентгенологічний, сонографічний та статистичний методи дослідження. Результати. Товщина підошовного апоневрозу у досліджуваній групі склала в середньому 6.14±1,49 (2,3-7,7) мм, у контрольній групі - 3,5±0,1 (2,5-4,4) мм. Виділено три стадії підошовного фасціїту. Для І стадії характерними є відсутність потовщення підошовного апоневрозу та структурних змін, ознаки локального перифокального набряку в підшкірно-жировій клітковині прилеглої до апоневрозу ділянки, що проявляються зоною неоднорідної ехогенності. Для II стадії характерними є веретеноподібна форма апоневрозу; потовщення ентезису понад 4 мм; значне зниження ехогенності; стертий або відсутній волокнистий малюнок; нечіткий контур апоневрозу; змінений контур п’яткової кістки. Ознаками III стадії були: нерівність контуру кортикального шару, дрібновогнищеві точкові гіперехогенні включення в ділянці ентезису. Зміни прилеглої ділянки вільної частини апоневрозу дистальніше ентезису. Поява локусів васкуляризації у режимі енергетичного допплерівського картування. Висновки. Кількісною сонографічною ознакою підошовного фасціїту є потовщення ентезису підошовного апоневрозу понад 4 мм. Якісними ознаками підошовного фасціїту виявились зміна ехогенності та структури, зміна контурів кортикального шару ентезису та підошовного апоневрозу, поширеність ехографічних змін дистально на вільну частину апоневрозу. Описані ознаки при зіставленні з тривалістю больового синдрому обумовлюють виділення стадій. Дод.точки доступу: Лучко, Р. В. Осадча, Л. Є.