Форма документа : Стаття із журналу Шифр видання : Автор(и) : Гречана О. В., Сербін А. Г., Рудник А. М., Салій О. О. Назва : Мікроскопічні діагностичні ознаки представників родини бобові. Повідомлення ІІ. Провідна система Місце публікування : Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - Запоріжжя, 2021. - Том 14, N 3. - С. 292-298 (Шифр АУ40/2021/14/3) MeSH-головна: БОБОВЫЕ -- FABACEAE РАСТЕНИЯ ЛЕКАРСТВЕННЫЕ -- PLANTS, MEDICINAL МИКРОСКОПИЯ ЭЛЕКТРОННАЯ -- MICROSCOPY, ELECTRON КЛЕВЕР -- TRIFOLIUM Анотація: Світовий ринок рослинних продуктів швидко розширюється, і торгівля ними має тенденцію до зростання на 15–25 % щорічно. Пропорційно збільшується кількість повідомлень про випадкове забруднення або навмисну, економічно мотивовану фальсифікацію рослинної сировини. За даними фахової літератури, з майже 6000 препаратів рослинного походження, що продаються у 37 країнах, 27 % містять незадекларовані забруднення, замінники або інші компоненти. Здійснили мікроскопічний аналіз провідної системи для визначення морфоанатомічних характеристик окремих представників роду конюшина (Trifoliae L.), Fabaceae L. Конюшина має протизапальні, антисептичні, жовчогінні, потогінні, сечогінні, кровоспинні, відхаркувальні, в’яжучі властивості, її застосовують під час лікування багатьох захворювань. Мета роботи – вивчення будови провідної системи листків і стебел представників роду Trifolium L. для виявлення спільних ознак і тих, що різняться та можуть бути використані як діагностичні. Матеріали та методи. Рослинний матеріал (траву) конюшини лучної (Trifolium prаtense L.), м’ясочервоної (T. incarnatum L.), повзучої (T. repens L.) та суничної (T. fragiferum L.) заготовляли в період активного цвітіння рослини (травень – червень), сушили в добре провітрюваному приміщенні. Препарати листків і стебел попередньо розварювали у 5 % водному розчині натрію гідроксиду та фіксували в розчині хлоралгідрату. Поперечні зрізи робили мікротомом. Застосовували світловий мікроскоп БІОЛАМ ЛОМО (РФ), результати фіксували цифровою фотокамерою OLYMPUS SH-21 для ідентифікації провідного апарату листка, черешка та стебла. Результати. Вивчаючи будову центральної жилки листків конюшини лучної та суничної, виявили: провідна система, вкрита кристалоносною обкладкою, являла собою один закритий колатеральний пучок у центрі; це не властиве дводольним рослинам. Черешки листка конюшини м’ясочервоної, суничної та повзучої на поперечному зрізі мали різні форми – ниркоподібну та округлу. Провідні пучки у м’ясочервоній і повзучій конюшині розташовані колом, а сунична мала безпучковий тип будови. Пучки закритого типу, колатеральні, що суперечить відомостям про будову провідної системи дводольних рослин. У стеблах рослин провідні пучки – відкриті колатеральні. Висновки. Під час пошуку диференційних ознак в окремих представників роду Trifoliae L. упродовж фармакогностичного аналізу звернули увагу на особливості будови провідної системи центральної жилки та черешка листків об’єктів дослідження: конюшини лучної (Trifolium prаtense L.), м’ясочервоної (T. incarnatum L.), повзучої (T. repens L.) та суничної (T. fragiferum L.). Для представників дводольних рослин не характерні провідні пучки закритого типу, виявлені під час мікроскопічного дослідження. Дод.точки доступу: Гречана, О. В. Сербін, А. Г. Рудник, А. М. Салій, О. О.