Форма документа : Стаття із журналу Шифр видання : Автор(и) : Опарін А. А., Опаріна Т. М., Філоненко Ю. І. Назва : Лікувальна фізична культура як важлива складова фізичної реабілітації Паралельн. назви :Therapeutic physical culture as an important component of physical rehabilitation Місце публікування : Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - Тернопіль, 2021. - N 3. - С. 133-139 (Шифр ЗУ17/2021/3) MeSH-головна: ФИЗИЧЕСКАЯ КУЛЬТУРА ЛЕЧЕБНАЯ -- EXERCISE THERAPY РЕАБИЛИТАЦИЯ -- REHABILITATION Анотація: Авторами статті було з’ясовано, що низький рівень фізичної підготовленості призводить до збільшення захворювань, які пов’язані з малорухливим способом життя. Однак, в роботах вітчизняних вчених було зазначено, що фізичні вправи, які використовуються в реабілітації значно підвищують ефективність лікувальних заходів та скорочують строки перебування хворого в лікарні. У проведеному дослідженні систематичні заняття фізичною культурою під час реабілітації привели до покращення показників здоров’я, а саме нормалізації артеріального тиску, глюкози, холестерину, частоти серцевих скорочень, покращення рухливості та підвищення енергійності, зник біль у спині, а обмін речовин покращився за рахунок зниження ваги. Виявлено, що ЛФК може використовуватися як основний метод лікування або як допоміжний компонент. З’ясовано, що лікувальна фізична культура є ефективним і універсальним засобом впливу на організм людини з метою відновлення і лікування, а її організація має свої змістовні та методичні особливості. ЛФК є не тільки лікувально-профілактичним засобом, а й лікувально-педагогічним процесом. Застосування ЛФК виховує у хворого свідоме ставлення і активну участь в реабілітаційному процесі, в основі якого лежить навчання хворого фізичним вправам. У зв’язку з цим ЛФК є не тільки лікувальним, але і педагогічним процесом. З’ясовано, що особливістю ЛФК є процес дозованого тренування під час реабілітації. Авторка статті доходить до висновку, що комплекс вправ для кожного пацієнта потрібно розробляти особисто, щоб вони впливали безпосередньо на уражену ділянку або орган. Також з’ясовано, що методика застосування вправ залежить від діагнозу і стадії хвороби. Обсяг та інтенсивність навантаження є найважливішим принципом у застосуванні комплексу фізичних вправ. Визначаються наступні рівні інтенсивності: малий, помірний, великий та максимальний. З’ясовано, що до вправ малої інтенсивності відносять рухи невеликих м’язових груп, вони виконуються у повільному темпі, а фізіологічні зрушення мінімальні. Рухи, що виконуються великими і середніми м’язами у повільному і середньому темпі, відносять до вправ помірної потужності.The authors of the article found that low level of physical fitness leads to an increase in diseases associated with a sedentary lifestyle. However, in the works of domestic scientists it was noted that physical exercises used in rehabilitation significantly increase the effectiveness of treatment and reduce the length of stay of the patient in the hospital. In the study, regular exercise during rehabilitation led to improved health, namely normalization of blood pressure, glucose, cholesterol, heart rate, improved mobility and increased energy, back pain disappeared, and metabolism improved by reducing balance. It was found that exercise therapy can be used as the main method of treatment or as an auxiliary component. It has been found that therapeutic physical culture is an effective and universal means of influencing the human body for the purpose of recovery and treatment, and its organization has its own substantive and methodological features. Exercise therapy is not only a therapeutic and preventive tool, but also a therapeutic and pedagogical process. The use of exercise therapy educates the patient in a conscious attitude and active participation in the rehabilitation process, which is based on teaching the patient exercise. In this regard, exercise therapy is not only a therapeutic but also a pedagogical process. It was found that the feature of exercise therapy is the process of dosed training during rehabilitation. The author of the article concludes that a set of exercises for each patient should be developed personally so that they directly affect the affected area or organ. It has also been found that the method of exercise depends on the diagnosis and stage of the disease. The volume and intensity of the load is the most important principle in the application of a set of physical exercises. The following levels of intensity are determined: low, moderate, large and maximum. Low-intensity exercise has been shown to include movements of small muscle groups, performed at a slow pace, and with minimal physiological changes. Movements performed by large and medium muscles at a slow and medium pace are classified as moderate power exercises Дод.точки доступу: Опаріна, Т. М. Філоненко, Ю. І.