Форма документа : Стаття із журналу Шифр видання : Автор(и) : Лизогуб М. В., Лизогуб К. І., Котульський І. В., Паздніков Р. В., Кострікова Е. В., Яковенко С. М. Назва : Особливості проведення анестезії у напівсидячому положенні (огляд літератури) Місце публікування : Ортопедия, травматология и протезирование. - 2021. - N 4. - С. 79-84 (Шифр ОУ4/2021/4) Примітки : Бібліогр. наприкінці ст. MeSH-головна: ПЛЕЧЕВОЙ СУСТАВ -- SHOULDER JOINT АНЕСТЕЗИЯ -- ANESTHESIA ПОЗА -- POSTURE ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- INTRAOPERATIVE COMPLICATIONS ОБЗОР -- REVIEW Анотація: Положення шезлонга або Beach chair position (BCP), яке використовують під час операцій на плечовому суглобі, має низку переваг для хірурга, проте може призводити до інтраопераційної гіпотензії, брадикардії, та, як наслідок, до післяопераційних ускладненнями неврологічного характеру. Мета. Провести аналіз сучасної літератури для виявлення частоти ускладнень, які виникають у разі ВСР, методик їхнього моніторингу та запобігання. Методи. Проаналізовано публікації з пошукової системи Google, електронних баз PubMed, Google Scholar, архівів спеціалізованих журналів й інших джерел науково-медичної інформації. Результати. Сьогодні в ортопедичній практиці застосовують такі види напівсидячого положення залежно від кута підйому верхньої половини тулуба: Semi-beach-chair position — 30°, BCP — 60°, Semi-upright sitting position — 90°. Точне вимірювання кута підйому в клінічній практиці використовують украй рідко, хоча він прямо корелює зі змінами гемодинаміки. Передбачуваною етіологією ушкодження центральної нервової системи є гіпотензія з подальшою гіпоперфузією головного мозку, що виникає після зміни положення тіла пацієнта в умовах загальної анестезії. Стандартне вимірювання артеріального тиску на рівні плеча дає спотворені показники щодо реального тиску на рівні Вілізієва кола. Чіткі рекомендації щодо безпечного рівня артеріального тиску за операцій у ВСР відсутні. Більшість клінічних досліджень показали, що положення шезлонга призводить до зниження регіональної оксигенації мозку та церебрального кровотоку. Висока частота епізодів мозкової десатурації (понад 50 %) обумовлює необхідність її моніторингу у ВСР. Сьогодні найчастіше його проводять за методикою NIRS (Near-Infrared Spectroscopy). Менше клінічне значення мають доплерографічне дослідження мозкових судин і сатурації крові в яремній вені. Проте виявлення фактів десатурації здебільшого не впливає на частоту виникнення післяопераційної когнітивної дисфункції. Перспективним напрямом подальших досліджень є аналіз вмісту нейроспецифічних білків після операцій у ВСР Дод.точки доступу: Лизогуб, М. В. Лизогуб, К. І. Котульський, І. В. Паздніков, Р. В. Кострікова, Е. В. Яковенко, С. М.