Форма документа : Стаття із журналу Шифр видання : Автор(и) : Кравчун Н. О., Дунаєва І. П., Козаков О. О. Назва : Персоніфікована стратегія терапії гіпофункції щитоподібної залози Місце публікування : Пробл. ендокринної патології. - Харьков, 2021. - N 3. - С. 120-125 (Шифр ПУ17/2021/3) MeSH-головна: ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ БОЛЕЗНИ -- THYROID DISEASES MeSH-неглавная: ГИПОТИРЕОЗ -- HYPOTHYROIDISM Анотація: В теперішніх умовах коронавірусна інфекція часто є причиною розвитку запальних і аутоімунних захворювань щитоподібної залози. Одним з таких захворювань може бути субклінічний гіпотиреоз — початкова стадія розвитку маніфестного гіпотиреозу. До ознак гіпотиреозу слід віднести набір ваги, набряки, зниження розумової активності, підвищену сонливість, сухість шкірних покровів, брадикардію, кардіоміопатію, закрепи, м’язові судоми, парастезії. Оскільки СГ є асимптоматичним за визначенням, у 25–50 % пацієнтів спостерігаються повільні, але характерні ознаки гіпотиреозу, що проявляються порушеннями з боку багатьох органів і систем. На жаль, в більшості випадків такі клінічні прояви оцінюються ретроспективою після виявлення характерних гормональних змін. Доцільність лікування як субклінічного гіпотиреозу, так і маніфестного оцінюється індивідуально, особливо це стосується осіб похилого віку в залежності від рівня тиреотропного гормону і наявності коморбідної патології. Синтетичний левотироксин залишається препаратом вибору лікування всіх форм гіпотиреозу. Загальноприйнятою стартовою дозою левотироксину для дорослих пацієнтів, згідно рекомендацій АТА, вважають дозу із розрахунку 1,6–1,8 мкг/кг маси тіла. Еутирокс є препаратом, який має унікальну лінійку з 6 дозировок з кроком в 25 мкг левотироксину і натепер препарат має оновлений склад, що повною мірою забезпечує збалансовану роботу щитоподібної залози. Оновлений склад є повністю біоеквівалентним попередньому складу при аналогічній переносимості. Посилення вимог до складу діючої речовини, що досягнуто в оновленому складі препарату Еутирокс, має переваги для пацієнтів, оскільки коливання гормонів буде зведено до мінімуму і це допоможе уникнути розвитку несприятливих клінічних наслідків. Дод.точки доступу: Дунаєва, І. П. Козаков, О. О.