Форма документа : Стаття із журналу Шифр видання : Автор(и) : Бойко В. В., Лихман В. М., Меркулов А. О., Шевченко О. М., Ткач С. В., Мирошниченко Д. О., Білодід Є. О., Бацман Н. В. Назва : Мініінвазивні втручання у хворих із післяопераційними абсцесами черевної порожнини Місце публікування : Шпит. хірургія. - Тернопіль, 2021. - N 2. - С. 59-64 (Шифр ШУ1/2021/2) MeSH-головна: ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS БРЮШНОЙ ПОЛОСТИ АБСЦЕСС -- ABDOMINAL ABSCESS ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ МАЛОИНВАЗИВНЫЕ -- MINIMALLY INVASIVE SURGICAL PROCEDURES Анотація: Мета роботи: поліпшити результати лікування хворих із післяопераційними абсцесами черевної порожнини з використанням мініінвазивних втручань. Проаналізовано результати лікування 52 хворих із післяопераційними абсцесами черевної порожнини. Середній вік хворих склав (58 ± 8,4) року, 41 (78,8 %) хворий був віком до 60 років. Черезшкірні пункції під ультразвуковим або комбінованим контролем застосували у 20 (38,5 %) хворих із солітарними післяопераційними абсцесами. Всього таким хворим виконали 34 черезшкірні пункції. У 17 (85 %) хворих доступи виконали під УЗ­контролем, без травмування внутрішніх органів, у одного (5 %) хворого пункцію виконали через тканину печінки, у 2 (10 %) – через плевральний синус. Усім хворим, незалежно від розміру абсцесу, його локалізації і тривалості процесу, пункцію вдалося виконати з першої спроби. У 3 (15 %) хворих черезшкірна пункція була неефективна, тому 2 (10 %) хворим виконали черезшкірне дренування, а одному (5 %) – лапаротомію. Ускладнень після виконання черезшкірної пункції не спостерігали. Помер один (5 %) хворий. Причина летального наслідку не пов’язана з ускладненням черезшкірного втручання. Смерть настала в результаті поліорганної недостатності на тлі розлитого перитоніту і сепсису. Тривалість лікування хворих з моменту першої пункції абсцесу до виписування зі стаціонару склала (11,2 ± 1,9) доби. Черезшкірні втручання у хворих із післяопераційними абсцесами черевної порожнини характеризуються високою клінічною ефективністю – 89,8 % при дренуванні і 82,4 % при застосуванні пункційних методик.Цель работы: улучшить результаты лечения больных с послеоперационными абсцессами брюшной полости с использованием миниинвазивных вмешательств. Проанализированы результаты лечения 52 больных с послеоперационными абсцессами брюшной полости. Средний возраст больных составил (58 ± 8,4) года, 41 (78,8 %) больной был в возрасте до 60 лет. Чрескожные пункции под ультразвуковым или комбинированным контролем применили у 20 (38,5 %) больных с солитарными послеоперационными абсцессами. Всего в этих больных выполнили 34 чрескожных пункции. Доступы в 17 (85 %) больных были под УЗ­ навигацией, без травмирования внутренних органов, у одного (5 %) больного пункцию выполнили через ткань печени, в двух (10 %) – через плевральный синус. Всем больным независимо от размера абсцесса, его локализации и продолжительности процесса пункцию удалось выполнить с первой попытки. У 3 (15 %) больных чрескожная пункция была неэффективной, в связи с чем 2 (10 %) больным выполнили чрескожное дренирование, а одному (5 %) – лапаротомию. Осложнений после чрескожной пункции не было. Умер 1 (5 %) больной. Причина летального исхода не связана с осложнением чрескожного вмешательства. Смерть наступила в результате полиорганной недостаточности на фоне разлитого перитонита и сепсиса. Продолжительность лечения больных с момента первой пункции абсцесса до выписки из стационара составила (11,2 ± 1,9) сутки. Чрескожные вмешательства у больных с послеоперационными абсцессами брюшной полости характеризуются высокой клинической эффективностью – 89,8 % при дренировании и 82,4 % – при применении пункционных методик. Дод.точки доступу: Бойко, В. В. Лихман, В. М. Меркулов, А. О. Шевченко, О. М. Ткач, С. В. Мирошниченко, Д. О. Білодід, Є. О. Бацман, Н. В.