Форма документа : Стаття із журналу Шифр видання : Автор(и) : Беденюк А. Д., Бурак А. Є. Назва : Вивчення особливостей бактеріальної транслокації при комплексному післяопераційному лікуванні хворих на гостру декомпенсовану спайкову тонкокишкову непрохідність Місце публікування : Шпит. хірургія. - Тернопіль, 2021. - N 2. - С. 71-75 (Шифр ШУ1/2021/2) MeSH-головна: ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS КИШЕЧНАЯ НЕПРОХОДИМОСТЬ -- INTESTINAL OBSTRUCTION АДГЕЗИИ ТКАНЕЙ -- TISSUE ADHESIONS Анотація: Мета роботи: вивчити рівень та динаміку бактеріальної транслокації у хворих на гостру спайкову кишкову непрохідність, оперованих у стадії декомпенсації. Обстежено та прооперовано 69 хворих на гостру спайкову тонкокишкову непрохідність у стадії деком-пенсації. З метою вивчення рівня бактеріальної транслокації виконували бакпосів виділень із дренажів та назогастроінтестинального (НГІ) зонда в динаміці лікування в післяопераційному періоді. У роботі вивчено кількісний та якісний склад мікрофлори тонкої кишки та перитонеального ексудату під впливом комплексного лікування із застосуванням лаважу кишечника 0,9 % розчином натрію хлориду в поєднанні з оксигенотерапією та ентеральним харчуванням розчином “Пептамен” у хворих на гостру спайкову тонкокишкову непрохідність у стадії декомпенсації. Виявлено меншу колонізацію кишечника та контамінацію черевної порожнини кишковою паличкою, умовно­патогенними мікроорганізмами, та більш швидке відновлення біоценозу тонкої кишки при застосуванні розробленого комплексу заходів дало можливість знизити рівень післяопераційних ускладнень та летальності.Цель работы: изучить уровень и динамику бактериальной транслокации у больных острой спаечной кишечной непроходимостью, оперированных в стадии декомпенсации. Обследовано и прооперировано 69 больных острой спаечной тонкокишечной непроходимостью в стадии декомпенсации. С целью изучения уровня бактериальной транслокации выполняли бакпосев выделений из дренажей и назогастроинтестинального (НГИ) зонда в динамике лечения в послеоперационном периоде. В работе изучено количественный и качественный состав микрофлоры тонкой кишки и перитонеального экссудата под влиянием комплексного лечения с применением лаважа кишечника 0,9 % раствором натрия хлорида в сочетании с оксигенотерапией и энтеральным питанием раствором «Пептамен» у больных острой спаечной тонкокишечной непроходимостью в стадии декомпенсации. Выявлено меньшую колонизацию кишечника и контаминацию брюшной полости кишечной палочкой, условно­патогенными микроорганизмами, и более быстрое восстановление биоценоза тонкой кишки при применении разработанного комплекса мер позволило снизить уровень послеоперационных осложнений и летальности. Дод.точки доступу: Бурак, А. Є.