Форма документа : Стаття із журналу Шифр видання : Автор(и) : Malachkova N. V., Mohammad Mashhour Mohammad Masa’deh Назва : Investigation of the effect of TNF-α on damage to retinal pigment epithelial cells in age-related macular degeneration Паралельн. назви :Дослідження впливу TNF-α на ушкодження клітин пігментного епітелію сітківки при віковій макулодистрофії Місце публікування : Вісник морфології. - 2022. - Т. 28, № 1. - С. 34-41 (Шифр ВУ8/2022/28/1) Примітки : Bibliogr. at the end of the art. MeSH-головна: ЭПИТЕЛИАЛЬНЫЕ КЛЕТКИ -- EPITHELIAL CELLS ЖЕЛТОГО ПЯТНА ДИСТРОФИЯ -- MACULAR DEGENERATION Анотація: Oxidative stress alters cellular homeostasis and elicits a cellular response that depends on the severity and type of damage: some cells activate defense mechanisms designed to ensure survival; the other, provided that the defense mechanisms are inhibited, triggers alternative signaling pathways that lead to apoptosis, necrosis, pyroptosis, autophagy, and so on. However, the exact cause of such damage and induction of oxidative stress, including the associated oxidative effects around pigment epithelial cells in the context of the onset and progression of age-related macular degeneration – one of the world’s most common eye diseases with blindness, remains unclear. Therefore, in the course of the study we turned to key biogenetic points of regulation of inflammation and apoptosis, in particular TNF. The aim of the work is to shed light on the role of TNF as a genetic determinant that can initiate and influence the course of age-related macular degeneration. For this purpose, the main pathognomonic markers of the morphological structure of the macula were determined in 291 persons with age-related macular degeneration and in 105 persons without ophthalmic pathology, using optical coherence tomography to confirm or exclude the diagnosis of the disease. To detect polymorphism of the TNF gene, we used the method of real-time PCR diagnostics on the BioRad CFX 96 amplifier using LiTech reagents. Statistical processing of the results was performed using Hardy-Weinberg equilibrium, Kruskal-Wallis method, logistic regression analysis and construction of the ROC curve to determine the AUC range and sensitivity and specificity values. The study revealed a significant difference in the distribution of mutant genotypes between patients with both forms of AMD and the control group. There was also a statistically significant effect of mutant allele A on the development of both "dry" (OR = 3.40; 95.0 %; CI = 1.90-6.07, p0.001) and "wet" form of AMD (OR Окисний стрес змінює клітинний гомеостаз і викликає клітинну відповідь, яка залежить від тяжкості та типу пошкодження: певна частина клітин активує захисні механізми, призначені для забезпечення виживання; інша ж, за умови гальмування захисних механізмів, запускає альтернативні сигнальні шляхи, які призводять до апоптозу, некрозу, піроптозу, аутофагії тощо. Однак, точна причина такого пошкодження та індукції окисного стресу, включаючи пов’язані з цим окислювальні ефекти навколо клітин пігментного епітелію в контексті виникнення та прогресування вікової макулярної дегенерації – одного з найпоширеніших у світі захворювань ока із наслідками у вигляді сліпоти, залишаються недостатньо зрозумілими. Тому в процесі дослідження ми звернулися до ключових біогенетичних точок регуляції запалення та апоптозу, зокрема TNF. Мета роботи – освітлення ролі TNF як генетичної детермінанти, здатної ініціювати та впливати на перебіг вікової макулярної дегенерації. Для цього у 291 особи, які хворіли на вікову макулярну дегенерацію, та у 105 осіб без офтальмологічної патології були визначені основні патогномонічні маркери морфологічної структури макули, використовуючи оптичну когерентну томографію для підтвердження або виключення діагнозу захворювання. Для виявлення поліморфізму гена TNF використовували метод ПЛР-діагностики в режими реального часу на ампліфікаторі BioRad CFX 96, використовуючи реактиви ЛиТех. Статистичну обробку результатів проводили за допомогою рівноваги Харді-Вайнберга, методу Краскела-Уоллеса, логістичного регресійного аналізу та побудови ROC-кривої з визначенням області AUC і значень чутливості та специфічності. У результаті дослідження виявлено достовірну різницю у розподілі мутантних генотипів між пацієнтами з обома формами ВМД та контрольною групою. Також встановлено статистично високозначущий вплив мутантного алеля А на розвиток як “сухої” (OR = 3,40; 95,0 %; CІ = 1,90-6,07, p0,001), так і “вологої” форми ВМД (OR Дод.точки доступу: Mohammad Mashhour Mohammad Masa’deh