Форма документа : Стаття із журналу Шифр видання : Автор(и) : Трихліб В. І., Лисенко Т. І., Єрошенко А. О., Мартинчик О. С., Бєляєва К. П., Цюрак Н. Р., Невмержицький С. О., Грушкевич В. В., Самойленко О. І., Кульова О. В., Даниленко Ю. І., Лисько В. І., Боклан Ю. О., Буракова Т. В., Чуб І. В., Насібуллін О. Х., Шевельова Т. І., Попова С. С., Самойлова С. М., Чайка С. М., Голубенко О. С., Мороз А. В. Назва : Клініко-лабораторні прояви в тяжкохворих із COVID-19 та померлих Місце публікування : Медицина невідкладних станів. - 2021. - Т. 17, № 4. - С. 61-74 (Шифр МУ104/2021/17/4) Примітки : Бібліогр. в кінці ст. MeSH-головна: КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS ЛЕЙКОЦИТОЗ -- LEUKOCYTOSIS ЛЕЙКОПЕНИЯ -- LEUKOPENIA ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC Ключові слова (''Вільн.індекс.''): соvid-19 Анотація: У статті наведений огляд літератури стосовно симптомів, лабораторних показників крові тяжкохворих, які одужали, та померлих із новою коронавірусною інфекцією COVID-19. Лікарям при прогнозуванні перебігу хвороби слід враховувати таке: у перші 3 дні після госпіталізації у хворих, які одужали, дещо частіше реєструвались лейкоцитоз та лейкопенія, нормальна та збільшена кількість лімфоцитів, частіше виявляються хворі зі збільшеною кількістю паличкоядерних нейтрофілів, а у хворих, які в подальшому померли, частіше реєструвались нормоцитоз, гранулоцитоз, лімфопенія, тромбоцитопенія, більш висока швидкість осідання еритроцитів. Важливе значення при прогнозуванні має оцінка лабораторних показників у динаміці: у динаміці у хворих, які одужали, на 4–6-ту добу спостерігалось менш виражене зростання лейкоцитів і в подальшому, навпаки, їх зниження; на 4–6-ту добу перебування в стаціонарі відмічалось зниження кількості лімфоцитів із наступним їх зростанням; високі показники креатинфосфокінази на початку госпіталізації з 7–9-ї доби значно зменшились до референтних значень; із часу перебування в стаціонарі спостерігалось зменшення показників лактатдегідрогенази, середнє значення протромбінового індексу мало тенденцію до зниження, але в межах норми. У хворих, які померли, вже з 4–6-ї доби відмічаються зростання кількості лейкоцитів, зменшення рівня лімфоцитів, частіше реєструвалась тромбоцитопенія, яка зберігалась із часом, та її значне зменшення, особливо після 9-ї доби; у всі періоди спостереження були вищі показники швидкості осідання еритроцитів (медіана близько 30–40 мм/год); із 7-ї доби спостерігаються значні коливання максимальних показників креатинфосфокінази із суттєвим їх збільшенням; уже на початку госпіталізації дані хворі мали вищі показники лактатдегідрогенази порівняно з першою групою та зберігали свою перевагу протягом усіх періодів спостереження зі значними коливаннями максимальних значень; при порівнюванні даних хворих за періодами спостереження відмічались незначні коливання показників протромбінового індексу, які найчастіше реєструвались у близько 80 % хворих із подальшим збільшенням після 9-ї доби, але в межах норми, також на початку госпіталізації відмічались і значні коливання мінімальних значень протромбінового індексу до дуже низьких показників Дод.точки доступу: Трихліб, В. І. Лисенко, Т. І. Єрошенко, А. О. Мартинчик, О. С. Бєляєва, К. П. Цюрак, Н. Р. Невмержицький, С. О. Грушкевич, В. В. Самойленко, О. І. Кульова, О. В. Даниленко, Ю. І. Лисько, В. І. Боклан, Ю. О. Буракова, Т. В. Чуб, І. В. Насібуллін, О. Х. Шевельова, Т. І. Попова, С. С. Самойлова, С. М. Чайка, С. М. Голубенко, О. С. Мороз, А. В.