Форма документа : Стаття із журналу Шифр видання : Автор(и) : Proshchenko O. M., Ventskivska I. B. Назва : Effect of hysterectomy with opportunistic salpingectomy for uterine fibroids on the development of metabolic syndrome and ways of its reduction Паралельн. назви :Вплив гістеректомії з опортуністичною сальпінгектомією з приводу міоми матки на розвиток метаболічного синдрому й шляхи його нівелювання Місце публікування : Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - Тернопіль, 2021. - N 2. - С. 135-141 (Шифр АУ37/2021/2) MeSH-головна: ГИСТЕРЭКТОМИЯ -- HYSTERECTOMY САЛЬПИНГЭКТОМИЯ -- SALPINGECTOMY МИОМА -- MYOMA МАТКИ МИОМЭКТОМИЯ -- UTERINE MYOMECTOMY Анотація: The aim of the study – to determine the effect of hysterectomy with opportunistic salpingectomy for uterine fibroids on the manifestation and progression of metabolic syndrome and to develop ways of reducing the identified changes. Materials and Methods. A comprehensive clinical and laboratory evaluation of the influence of hysterectomy with opportunistic salpingectomy for uterine fibroids on the development of metabolic syndrome was performed in the Gynecological Department of Municipal Non-Profit Enterprise “Kyiv Perinatal Center”. 160 women were included in the study: 90 patients underwent vaginal hysterectomy including fallopian tubes (both classical and associated with laparoscopy), and 70 women underwent abdominal hysterectomy including fallopian tubes. Results and Discussion. The development and progression of hypoestrogenemia after hysterectomy with opportunistic salpingectomy contributes to the loss of cardioprotective effects of estrogen, accompanied by psychoemotional and vegetative-vascular dystonia in the early postoperative period of mild and moderate degree, mostly in women under 45 years (30.63 % and 71.86 %, respectively), while metabolic and endocrine abnormalities are practically absent. At the same time, 12 months after surgery, 56.9 % of patients undergo gradual formation of the main components of the metabolic syndrome – hyperglycemia, insulin resistance, dyslipidemia, increasing parameters of atherogenic lipid fractions, increased BMI and vegetative dystonia of the hypertensive type. Conclusions. The use of metabolic therapy in the remote postoperative period allowed to control blood pressure and improve the clinical and laboratory parameters, namely reducing the level of atherogenicity index by 1.3 times (p0.05), glycated hemoglobin, OGTT, HOMA index – by 0.8 times against baseline before treatment, which was accompanied by improvement of psycho-emotional and vegetative-vascular manifestationsМета дослідження – встановити вплив гістеректомії із опортуністичною сальпінгектомією з приводу міоми матки на маніфестацію і прогресування метаболічного синдрому й шляхи його нівелювання. Матеріали та методи. У гінекологічному відділенні КНП «Перинатальний центр міста Києва» проведено комплексну клінічну і лабораторну оцінку впливу гістеректомії з опортуністичною сальпінгектомією з приводу міоми матки на розвиток метаболічного синдрому в 160 жінок, серед них 90 пацієнток, яким було виконано вагінальну гістеректомію з трубами, як класичну, так і асоційовану із лапароскопією, та 70 пацієнток, яким було виконано абдомінальну гістеректомію з трубами. Результати дослідження та їх обговорення. Втрата кардіопротективного впливу естрогенів після гістеректомії з опортуністичною сальпінгектомією сприяє психоемоційним і вегето-судинним порушенням легкого та середнього ступенів у ранньому післяопераційному періоді переважно у жінок до 45 років у 30,63 і 71,86 %, тоді як обмінно-ендокринних відхилень майже не відмічали. Водночас через 12 місяців після оперативного лікування у 56,9 % пацієнток спостережено поетапне формування основних компонентів метаболічного синдрому: маніфестують гіперглікемія, інсулінорезистентність, дисліпідемія, зростають фракції атерогенних ліпідів, підвищується ІМТ із вегето-судинною дистонією за гіпертонічним типом. Висновок. Використання метаболізуючої терапії у віддаленому післяопераційному періоді дозволило контролювати рівень АТ та покращити картину клініко-лабораторних параметрів, а саме знизити рівень індексу атерогенності в 1,3 раза (р0,05), глікованого гемоглобіну, ПТТГ, індексу НОМА в 0,8 раза проти даних до лікування, а також нівелювати картину психоемоційних та вегето-судинних проявів Дод.точки доступу: Ventskivska, I. B.