Форма документа : Стаття із журналу Шифр видання : Автор(и) : Todurov I. M., Perekhrestenko O. V., Kalashnikov O. O., Kosiukhno S. V. Назва : Laparoscopic sleeve gastrectomy and simultaneous cholecystectomy: a choice of optimal tactics Місце публікування : Запоріз. мед. журн. - Запоріжжя, 2022. - Т. 24, N 2. - С. 176-180 (Шифр ЗУ40/2022/24/2) MeSH-головна: ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY БАРИАТРИЧЕСКАЯ ХИРУРГИЯ -- BARIATRIC SURGERY ЖЕЛЧНОКАМЕННАЯ БОЛЕЗНЬ -- CHOLELITHIASIS ХОЛЕЦИСТЭКТОМИЯ ЛАПАРОСКОПИЧЕСКАЯ -- CHOLECYSTECTOMY, LAPAROSCOPIC Анотація: Ожиріння стало всесвітньою пандемією, яка призвела до збільшення захворюваності, смертності і молодих, і літніх пацієнтів. Консервативні методи лікування ожиріння не виправдали очікувань. Доведено, що баріатрична хірургія – безпечний та ефективний метод лікування ожиріння зі зменшенням ваги, компенсацією супутніх захворювань, пов’язаних з ожирінням, покращенням якості та збільшенням тривалості життя. Лапароскопічна рукавна резекція шлунка (ЛРРШ) стала найпопулярнішою баріатричної операцією в усьому світі. Питання про те, чи виконувати симультанну холецистектомію (ХЕ) під час баріатричної операції, – предмет наукової дискусії. Мета роботи – сформувати оптимальну тактику щодо доцільності одночасного виконання ХЕ під час ЛРРШ у пацієнтів з ожирінням. Матеріали та методи. У дослідження залучили 59 пацієнтів з ожирінням, яким виконали ЛРРШ у період із січня 2012 до березня 2021 року. Пацієнтів поділили на групи: у першу групу включили хворих, яким виконали ЛРРШ (n = 39), у другу – осіб, яким здійснили ЛРРШ і симультанну ХЕ (n = 20). Демографічні показники пацієнтів обох груп зіставні. Результати. Середній ІМТ у першій групі становив 51,9 ± 7,6 кг/м2, без значущої різниці щодо показника другої групи – 48,7 ± 7,1 кг/м2 (p = 0,117). Не виявили вірогідну різницю за рівнем больового синдрому та тривалістю післяопераційного стаціонарного лікування між групами (p = 0,236 та p = 0,983 відповідно). При однаковій інтраопераційній тактиці та підходах до ведення пацієнтів після ЛРРШ одночасне виконання ХЕ призвело до значущого збільшення тривалості хірургічного втручання (p = 0,0001). Частота післяопераційних ускладнень у 2 групі дещо перевищувала показник першої групи, але не досягла рівня статистичної значущості (p =0,198). Вірогідної різниці за показником летальності у групах дослідження не виявили (p = 0,16). Висновки. Симультанна ХЕ під час виконання ЛРРШ безпечна і виправдана, коли в пацієнта діагностована жовчнокам’яна хвороба. Відкритим питанням залишається доцільність одночасної ХЕ під час ЛРРШ. Дод.точки доступу: Todurov, I. M. Perekhrestenko, O. V. Kalashnikov, O. O. Kosiukhno, S. V.