Форма документа : Стаття із журналу Шифр видання : Автор(и) : Черненко В. В., Черненко Д. В., Желтовська Н. І., Савчук В. Й., Бондаренко Ю. М., Клюс А. Л., Пилипенко Е. В. Назва : Гіперкристалурія як фактор розвитку сечокам’яної хвороби, діагностика та напрямки лікування Паралельн. назви :Hypercrystalluria as a Factor in the Development of Urine Stone Disease, Diagnosis and Directions of Treatment Місце публікування : Здоров’я чоловіка. - 2022. - N 4. - С. 77-84 (Шифр ЗУ37/2022/4) Примітки : Бібліогр.: в кінці ст. MeSH-головна: ГИПЕРКАЛЬЦИУРИЯ -- HYPERCALCIURIA УРОЛИТИАЗ -- UROLITHIASIS ФОСФАТЫ -- PHOSPHATES ОКСАЛАТЫ -- OXALATES МЕТОДИЧЕСКИЕ РЕКОМЕНДАЦИИ -- GUIDELINE НУТРИЦИОННАЯ ТЕРАПИЯ -- NUTRITION THERAPY Анотація: Під дією екзогенних, андрогенних, генетично-наслідкових факторів формуються порушення метаболізму каменеутворюючих солей кальцію, фосфору, магнію, оксалатів, сечової кислоти в сироватці крові і активне виділення їх нирками до стану гіперсатурації (перенасичення) сечі. При порушенні рівня інгібіторів кристалізації, сатурований розчин солі кристалізується з утворенням мікролітів. Утворення каменя нирки можливе тільки за наявності «будівельного матеріалу» - пересиченої сатурованої сечі, тому гіпероксалурія є передкам’яним станом. Лікувальні заходи повинні бути направлені на корекцію мінерального обміну в організмі після встановлення типу гіперкристалурії лабораторними тестами: транспорт солей, навантаження кальцієм, дієтичний тест - низькокальцієва дієта, тіазидний тест та визначення мінерального складу видаленого каменя чи каменя, що відійшов самостійно. Генетично-наслідкові стани (10-15%) нараховують біля 30 різновидів, за яких головною ознакою чи симптомом у прояві хвороби є уролітіаз. На жаль, вроджені тубулопатії недостатньо вивчені, тому лікування носить симптоматичний характер, у деяких випадках можливі варіанти одночасної трансплантації нирок та печінки. Клінічно виділено чотири основні форми гіперкристалурії: гіперкальціурія, гіпероксалурія, гіперурикурія, фосфатурія та змішані форми кристалурій. Основний клінічний інтерес представляють набуті форми гіперкристалурій, із них абсорбтивні (кишкова гіперабсорбція ІІ типу - абсорбтивна гіперкальціурія та абсорбтивна гіпероксалурія), що характерно для перебігу кальцій-оксалатного уролітіазу. На підставі цих даних формується метафілактика кальцій-оксалатного уролітіазуUnder the action of exogenous, androgenic, genetically determined factors, the metabolism of stone-forming salts of calcium, phosphorus, magnesium, oxalates, uric acid in the blood serum and their active excretion by the kidneys to the state of hypersaturation (oversaturation) is disturbed) urine is formed. When the level of crystallization inhibitors is disturbed, a saturated salt solution crystallizes with the formation of microliths. The formation of stones in the kidneys is possible only in the presence of «building material» - supersaturated saturated urine, therefore, hyperoxaluria is a pre-stone condition. Treatment measures should be aimed at correcting mineral metabolism in the body after establishing the type of hyperoxaluria using laboratory tests: salt transport, calcium load, dietary test - low-calcium diet, thiazide test and determination of the mineral composition of the removed (removed) stone. Genetically consequential conditions (10-15%) count about 30 varieties in which the main sign or symptom in the manifestation of the disease is urolithiasis. Unfortunately, congenital tubulopathies are not sufficiently studied, so the treatment is symptomatic, in some cases simultaneous kidney and liver transplantation options are possible. Clinically, 4 main forms of hypercrystalluria are distinguished: hypercalciuria, hyperoxaluria, hyperuricuria, phosphaturia and mixed forms of crystalluria. Acquired forms of hypercrystalluria, of which they are absorptive (type II intestinal hyperabsorption - absorptive hypercalciuria and absorptive hyperoxaluria), are of main clinical interest, which is characteristic of the course of calcium-oxalate urolithiasis. Metaphylaxis of calcium-oxalate urolithiasis is formed on the basis of these data Дод.точки доступу: Черненко, В. В. Черненко, Д. В. Желтовська, Н. І. Савчук, В. Й. Бондаренко, Ю. М. Клюс, А. Л. Пилипенко, Е. В.