Форма документа : Стаття із журналу Шифр видання : Автор(и) : Миндзів К. В., Ярема Н. І. Назва : Клініко-лабораторні зміни та фактор росту фібробластів у хворих на міокардит Паралельн. назви :Clinical, laboratory changes and fibroblast growth factor in patients with myocarditis Місце публікування : Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2022. - Т. 26, № 4. - С. 567-572 (Шифр ВУ80/2022/26/4) Примітки : Бібліогр.: в кінці ст. MeSH-головна: РЕЦЕПТОРЫ ФАКТОРА РОСТА ФИБРОБЛАСТОВ -- RECEPTORS, FIBROBLAST GROWTH FACTOR МИОКАРДИТ -- MYOCARDITIS СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES Ключові слова (''Вільн.індекс.''): критерій манна-уітні--порушення ритму--маркери лізису кардіоміоцитів Анотація: Актуальність проблеми діагностики та лікування міокардитів у світі й Україні зростає. Поширеність міокардиту становить до 20% всіх некоронарогенних уражень серця. За результатами дослідження причин раптової смерті в осіб молодого віку, виявлення запальних уражень міокарда варіює в межах 2-42%. У статті проаналізовано характер перебігу гострого неуточненого міокардиту у 48 дорослих хворих (31 хворий із середньо-тяжким перебігом і 17 хворих із тяжким перебігом), встановлені клінічні особливості перебігу захворювання та лабораторні маркери, асоційовані з тяжкістю перебігу захворювання та фіброзуванням міокарда. Тяжкість перебігу захворювання визначали на підставі об’єму ураження міокарду, стадії та функціонального класу (ФК) серцевої недостатності, наявності систолічної дисфункції серця та життєво небезпечних порушень ритму та провідності. Статистичну обробку отриманих результатів досліджень здійснювали з використанням сформованої бази даних обстежених пацієнтів у програмі StatSoft Statistica v 10.0., при відомому числі спостережень (n). Для визначення відмінностей між кількісними ознаками використовували критерій Манна-Уітні. Для визначення міри статистичної залежності між показниками обчислювали коефіцієнт рангової кореляції Спірмена. Встановлено, що міокардит переважно мав середньо-тяжкий перебіг (64,6 %) із наявністю серцевої недостатності ІІ А ст. у 54,8 % пацієнтів і супроводжувався комбінованими складними порушеннями ритму та провідності у 38,7 % пацієнтів. Встановлено достовірну кореляцію між підвищенням маркерів запалення (СРП, фібриногену), лізису кардіоміоцитів (КФК-МВ) і фактором росту фібробластів (Fibroblast growth factor 23 – FGF-23), що свідчить про посилення профіброзних процесів у результаті запального пошкодження міокарда. Доцільно проводити детальне вивчення клінічних особливостей перебігу міокардиту із подальшою перспективою розробки діагностичних методик з метою своєчасного етіопатогенетичного лікування та прогнозування несприятливого перебігу захворюванняThe relevance of the problem of diagnosis and treatment of myocarditis in the world and in Ukraine is growing. The prevalence of myocarditis is up to 20% of all non-coronary heart lesions. According to the results of the study of the sudden death causes in young people, the detection of inflammatory lesions of the myocardium varies in the range of 2-42%. The article analyzes the course of acute myocarditis of unknown etiology in 48 adult patients (31 patients with a moderate-severe course and 17 patients with a severe course), establishes clinical features of the course of the disease and laboratory markers associated with the severity of the course of the disease and myocardial fibrosis. The severity of the course of the disease was determined based on the volume of myocardial damage, the stage and functional class (FC) of heart failure, the presence of systolic heart dysfunction and life-threatening rhythm and conduction disorders. Statistical processing of the research results was carried out using the created database of examined patients in the StatSoft Statistica v 10.0 program, with a known number of observations (n). The Mann-Whitney test was used to determine differences between quantitative traits. Spearman's rank correlation coefficient was calculated to determine the degree of statistical dependence between indicators. It was established that myocarditis mostly had a course of moderate severity (64,6 %) with the presence of heart failure of II A stage in 54,8 % of inspected patients, and was accompanied by combined complex rhythm and conduction disorders in 38,7 % of patients. A reliable correlation was established between the increase in markers of inflammation (CRP, fibrinogen), cardiomyocyte lysis (CFC-MV) and fibroblast growth factor 23 (FGF-23), which indicates an increase in profibrotic processes as a result of myocardium inflammatory damage. It is important to carry out a detailed study of the clinical features of myocarditis with the further perspective of developing diagnostic methods for timely etiopathogenetic treatment and forecasting the adverse course of the disease Дод.точки доступу: Ярема, Н. І.