Форма документа : Стаття із журналу Шифр видання : Автор(и) : Денисова М. Ф., Музика Н. М., Чернега Н. В., Задорожна Т. Д., Арчакова Т. М., Букулова Н. Ю. Назва : Особливості перебігу виразкового коліту в дітей на сучасному етапі Паралельн. назви :Peculiarities of the course of ulcerative colitis in children at the present stage Місце публікування : Здоровье ребёнка. - 2017. - N 2. - С. 45-50 (Шифр ЗУ27/2017/2) Примітки : Бібліогр.: в кінці ст. MeSH-головна: КОЛИТ ЯЗВЕННЫЙ -- COLITIS, ULCERATIVE РЕТРОСПЕКТИВНЫЕ КОНТРОЛИРУЕМЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- HISTORICALLY CONTROLLED STUDY ДЕТИ -- CHILD КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY ФИЗИКАЛЬНОЕ ОБСЛЕДОВАНИЕ ДИАГНОСТИЧЕСКОЕ -- PHYSICAL EXAMINATION Анотація: За тяжкістю перебігу, частотою ускладнень та летальністю виразковий коліт посідає одне з провідних місць у структурі хвороб шлунково-кишкового тракту в дітей. Мета дослідження: дати характеристику перебігу виразкового коліту в дітей на сучасному етапі. Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз 184 історій хвороби дітей, які перебували на обстеженні та лікуванні у відділенні проблем захворювань органів травлення ДУ «ІПАГ НАМН України» з 2004 по 2014 рік. Результати. Виразковий коліт зустрічається в дітей усіх вікових груп, серед яких групами ризику є діти дошкільного віку та підлітки. До факторів ризику захворювання відносяться як анте-, так і постнатальні фактори: гестози та загроза переривання вагітності, дефіцит маси тіла при народженні, штучне вигодовування, кишкові інфекції. Виразковий коліт характеризується хронічним рецидивуючим перебігом з повільним розвитком хвороби, має типові клінічні прояви — діарея, гемоколіт, больовий абдомінальний синдром, інтоксикаційний синдром, затримка фізичного розвитку. За локалізацією запального процесу переважає тотальне ураження товстої кишки (59,6 %), дещо рідше діагностується лівобічний коліт (28,5 %) і проктосигмоїдит (11,9 %). Інформативними критеріями активності виразкового коліту є педіатричний індекс активності (PUCAI), рівень фекального кальпротектину, ряд показників загального аналізу крові (гемоглобін, лейкоцити, тромбоцити, швидкість осідання еритроцитів) та біохімічних досліджень (С-реактивний білок, α-2-глобуліни). Сучасна комбінована базисна терапія, за даними катамнестичного спостереження, ефективна у 22 % хворих із тотальним колітом, у 42–58 % — з лівобічним колітом. Монотерапія препаратами 5-аміносаліцилової кислоти в 68 % випадків була ефективною в пацієнтів із сегментарним колітом мінімального ступеня активності та 100 % хворих із проктосигмоїдитом. Висновки. Проведений аналіз історій хвороби дітей з виразковим колітом показав сучасну вікову структуру захворювання, наявність гендерних розбіжностей залежно від локалізації та тяжкості запально-деструктивного процесу в кишечнику, відсутність збігу між клінічною та лабораторною активністю хвороби, ефективність лікувальних схем, рекомендованих ECCO та ESPGAN, доцільність використання нових критеріїв оцінки запального процесу (педіатричний індекс (PUCAI), фекальний кальпротектин). Отримані дані можуть бути використані для обґрунтування науково-практичної програми з проблеми виразкового коліту в дитячому віці, спрямованої на розробку таких актуальних напрямків, як епідеміологія, патогенез, вікові клінічні особливості, оптимізація протоколів діагностики та лікуванняAs to severity of the course, the incidence of complications and mortality rate, ulcerative colitis hold a position within the top of the gastrointestinal system diseases in children. Goal of research — to study peculiarities of the course of ulcerative colitis at the present stage. Materials and methods. The retrospective analysis was conducted of 184 clinical records of the children, who were on examination and treatment at the Department of the diseases of gastrointestinal system of the State Institution “Institute of Pediatrics, Obstetrics and Gynecology of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine” between 2004 and 2014. Results and discussion. Ulcerative colitis is common in the children of all ages, among which the preschool children and teenagers are at greater risk than others. The risk factors include both the antenatal and the postnatal ones: gestational toxicosis and miscarriage threat, weight deficit at birth, artificial feeding, intestinal infections. Ulcerative colitis is characterized by chronic relapse, slow progression of the disease, and the typical clinical symptoms are: diarrhea, hemorrhagic colitis, abdominal pain syndrome, toxic syndrome, late physical development. In terms of localization, the inflammation process most often affects the entire large bowel (59.6 %), left-sided colitis (28.5 %), and proctosigmoiditis (accounts for 11.9 %) are less common. The informative criteria of ulcerative colitis activity are the Pediatric Ulcerative Colitis Activity Index (PUCAI), fecal calprotectin level, a number of complete blood count values (hemoglobin, leucocytes, platelets, erythrocyte sedimentation rate) and biochemical studies (C-reactive protein, alpha-2 globulins). The modern combined baseline therapy is efficient in 22 % of patients suffering from total colitis, in 42–58 % — from left-sided colitis according to the follow-up study results. Monotherapy with 5-aminosalicylic acid medications was efficient in 68 % of patients with the least active segmental colitis and in 100 % of patients with proctosigmoiditis. Conclusion. Analysis of the clinical records of the children with ulcerative colitis has showed the current age pattern of the disease, the gender difference depending on localization and severity of the inflammation and destructive processes in the bowel, incongruity of the clinical and the laboratory findings, efficiency of the treatment patterns suggested by ECCO and ESPGAN, relevance of the use of new criteria to assess the inflammation process in the bowel. The findings received can be used for substantiation of the research and practice program on the problem of ulcerative colitis in the children aimed at the development of the relevant branches, such as epidemiology, pathogenesis, age clinical features, optimization of clinical practice guidelines Дод.точки доступу: Денисова, М. Ф. Музика, Н. М. Чернега, Н. В. Задорожна, Т. Д. Арчакова, Т. М. Букулова, Н. Ю.