Форма документа : Стаття із журналу Шифр видання : Автор(и) : Рековець О. Л., Сіренко Ю. М., Торбас О. О., Кушнір С. М., Примак Г. Ф. Назва : Довготривала ефективність радіочастотної денервації ниркових артерій у пацієнтів з резистентною артеріальною гіпертензією (результати 10-річного спостереження) Паралельн. назви :Long-term effectiveness of radiofrequency renal denervation in patients with resistant arterial hypertension (10-year follow-up results) Місце публікування : Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2023. - N 1/2. - С. 41-55 (Шифр КУ47/2023/1/2) Примітки : Бібліогр.: в кінці ст. MeSH-головна: ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION ДЕНЕРВАЦИЯ -- DENERVATION ПОЧЕЧНАЯ АРТЕРИЯ -- RENAL ARTERY ИМПУЛЬСНАЯ РАДИОЧАСТОТНАЯ ТЕРАПИЯ -- PULSED RADIOFREQUENCY TREATMENT Анотація: Мета роботи – визначення довготривалої ефективності та безпечності денервації ниркових артерій (ДНА) за результатами 10-річного спостереження. Матеріали і методи. Відібрано 1146 пацієнтів з резистентною артеріальною гіпертензією, які отримували 3 та більш як 3 антигіпертензивні препарати. Для проведення ДНА відібрано 16 пацієнтів. ДНА проведено у 8 (0,70 %) пацієнтів. 8 пацієнтів відмовилися від проведення процедури. Вік хворих становив 40–66 років, у середньому (52,13 ± 3,88) року, тривалість АГ – 12–25 років, у середньому (16,75 ± 2,17) року. При надходженні до стаціонару рівень артеріального тиску (АТ) становив (181,25/106,88 ± 4,3/4,0) мм рт. ст. (160–200/85–120 мм рт. ст.), частота скорочень серця (ЧСС) – (70,63 ± 3,03) за 1 хв. Оптимізація терапії в умовах стаціонару в цих хворих статистично значущо знизила рівень АТ до (156,88/95,00 ± 2,98) мм рт. ст. (150–165/85–100 мм рт. ст.) та ЧСС – (68,88 ± 3,28) за 1 хв. Кількість антигіпертензивних препаратів становило в середньому 5,5 ± 0,18 на пацієнта. На етапі оптимізації терапії при добовому моніторуванні АТ (ДМАТ) середньодобовий систолічний АТ (САТ24) становив (149,16 ± 5,40) мм рт. ст., діастолічний (ДАТ24) – (86,98 ± 5,08) мм рт. ст. Середньодобова частота серцевих скорочень (ЧСС24) становила (70,12 ± 2,94) за 1 хв. Усі пацієнти добре перенесли процедуру. Результати. Зниження офісного САТ/ДАТ у динаміці через 1 місяць, 12 місяців, 2 роки, 5 років та 10 років відповідно: –12,59/–10,0; –11,17/–2,57; –20,31/–11,71; –27,71/–13,33 та –30,21/–16,67 мм рт. ст., р 0,05 для всіх значень порівняно з початковим. Офісна ЧСС на етапах 1 місяць, 6, 12 місяців, 2 роки, 5 та 10 років знизилася на: 3,74; 4,68; 1,45; 2,13; 4,21; 3,88 за 1 хв відповідно. Зниження САТ/ДАТ24 у динаміці на зазначених етапах становило відповідно –14,45/–6,95; –8,70/–10,01; –19,45/–12,37; –19,91/–11,24; –29,93/–13,61 та –26,13/–23,35 мм рт. ст. (р 0,05 для усіх значень порівняно з початковим). Динаміка ЧСС24: –3,16; –4,19; 1,43; –1,51; – 4,46 та – 5,49 за 1 хв відповідно. Усі пацієнти на етапах 2, 5 та 10 років досягли цільового рівня АТ як при офісному вимірюванні, так і при ДМАТ. Пацієнти зменшили кількість вживання антигіпертензивних препаратів з 5,50 ± 0,18 до 3,50 ± 0,30 – через 5 років та до 3,67 ± 0,18 – через 10 років після ДНА. Розрахункова швидкість клубочкової фільтрації за 10 років зменшилася незначуще з (76,10 ± 5,62) до (64,60 ± 1,93) мл/(хв · 1,73 м2), р 0,05. Одна пацієнтка через 2 роки померла від раку щитоподібної залози. Усі інші пацієнти живі, і в них не було розвитку жодної серцево-судинної події чи смерті. Висновки. Довгострокові результати денервації ниркових артерій показали відсутність виникнення серцево-судинних подій та розвитку цукрового діабету або серцево-судинної смерті протягом 10 років. ДНА сприяла зменшенню кількості антигіпертензивних препаратів з 5,5 до 3,67 через 10 років терапії на тлі 100 % досягнення цільового рівня АТThe aim – to determine the long-term efficacy and safety of renal denervation (RDN) at 10-year follow-up. Materials and methods. We selected 1146 patients with resistant arterial hypertension (RAH) who received 3 or more antihypertensive drugs. 16 patients were selected for renal artery denervation. RDN was performed in 8 patients (0.70 %). 8 patients refused the procedure. The age was 52.13 ± 3.88 years (40–66), the duration of hypertension was 16.75 ± 2.17 (12–25) years. The number of antihypertensive drugs was 5.5 ± 0.18. Office SBP/DBP on optimization of therapy in patients was 156.88/95.00 ± 2.98 mm Hg and heart rate – 68.88 ± 3.28 beats/min. 24SBP/DBP was 149.16 ± 5.40/86.98 ± 5.08 mm Hg. 24HR was 70.12 ± 2.94 beats/min. All patients tolerated the procedure well. Results and discussion. The decrease in office SBP/DBP was –12.59/–10.0 mm Hg; –11.17/–2.57 mm Hg; –20.31/–11.71 mm Hg, –27.71/–13.33 mm Hg and –30.21/–16.67 mm Hg, in the dynamics of 1 month, 12 months, 2 years, 5 years and 10 years, respectively, p 0.05 for all values compared to the initial. The office heart rate at the stages of 1 month, 6, 12 months, 2 years, 5 and 10 years decreased, its dynamics were –3.74 bpm, –4.68 bpm, –1.45 bpm, –2.13 bpm, –4.21 bpm, –3.88 bpm, respectively. The decrease in 24SBP/DBP was –14.45/–6.95 mmHg, –8.70/–10.01 mm Hg, –19.45/–12.37 mm Hg, –19.91/–11.24 mm Hg, –29.93/–13.61 mm Hg. and –26.13/–23.35 mm Hg (p0.05 for all values). 24HR dynamics: –3.16 bpm, – 4.19 bpm, + 1.43 bpm, –1.51 bpm, –4.46 bpm, and –5.49 bpm, respectively. After 2, 5, and 10 years, all patients reached the target blood pressure level both in the office and with ABPM. Patients reduced the number of antihypertensive drugs from 5.50 ± 0.18 to 3.50 ± 0.30 – after 5 years and 3.67 ± 0.18 – after 10 years after RDN. GFR practically did not change over 10 years from 76.10 ± 5.62 to 64.60 ± 1.93 ml/min/1.73m2, p0.05. One patient died of thyroid cancer 2 years later. All other patients are alive and have not had any cardiovascular event or death during 10 years. Conclusion. Long-term results of renal artery denervation showed no cases of cardiovascular events, development of diabetes or cardiovascular death over 10 years. RDN contributed to a reduction in the number of antihypertensive drugs from 5.5 to 3.67 after 10 years of therapy against the background of 100 % achievement of the target BP level Дод.точки доступу: Рековець, О. Л. Сіренко, Ю. М. Торбас, О. О. Кушнір, С. М. Примак, Г. Ф.