Форма документа : Стаття із журналу Шифр видання : Автор(и) : Осінська Т. В., Щербакова Ю. В., Кутова В. В., Білоконь О. М., Джораєва С. К., Запольський М. Е., Курушин Д. Д. Назва : Поширеність сифілісу серед засуджених (аналіз сучасних наукових публікацій і власні дані) Паралельн. назви :Prevalence of syphilis among prisoners (analysis of modem scientific publications and own data) Місце публікування : Дерматологія та венерологія. - 2021. - № 4. - С. 24-28 (Шифр ДУ16/2021/4) Примітки : Бібліогр.: в кінці ст. MeSH-головна: СИФИЛИС -- SYPHILIS ПОЛОВЫМ ПУТЕМ ПЕРЕДАВАЕМЫЕ БОЛЕЗНИ -- SEXUALLY TRANSMITTED DISEASES ТЮРЬМЫ -- PRISONS Анотація: За даними ВООЗ, найвища захворюваність на інфекції, що передаються статевим шляхом (ІПСШ)/ВІЛ інфекцію, зокрема сифіліс, відзначається в пенітенціарних установах, де на сьогодні у світі перебуває понад 10 млн осіб. Мета роботи. Оцінка сучасної поширеності у світі сифілітичної інфекції в місцях позбавлення волі в контексті цілісного розгляду проблеми венеричної патології, з урахуванням власних пілотних досліджень щодо пощиреності ІПСШ та ВІЛ інфекції, а також аналізу факторів ризику зараження. Матеріали і методи. Пошук проводився згідно з рекомендаціями PRISMA 2008, 2021 (The Preferred Reporting Items for Systematic reviews and Meta Analyses; Переважні елементи звітування для систематичних оглядів та метааналізів). Наведено також дані власних пілотних досліджень 160 ув’язнених (80 жінок і 80 чоловіків) із ключової групи ризику щодо зараження ІПСШ/ВІЛ, які перебувають у тюремних установах України, а також проаналізовано деякі соціальні характеристики засуджених і фактори ризику поширення сифілісу. Результати. Підтверджено, що засуджені, як окрема соціальна група, мають підвищені ризики інфікування сифілісом у пенітенціарних закладах світу. При цьому захворюваність в рази вища порівняно з показником серед загального населення. За даними пілотних досліджень встановлено, що серед досліджуваних засуджених у 16,3% діагностовано серологічні маркери Treponema pallidum, у тому числі 12,5% жінок і 20% чоловіків, та маркери інших ІПСШ, а саме Chlamydia trachomatis (жінки – 37,5%, чоловіки – 15%), Ureaplasma urealyticum (5 і 62% відповідно), HSV 1 (97,5 і 95%), HSV 2 (72,5 і 50%), HCV (25 і 47,5%), HВV (12,5 і 7,5%), HIV (50 і 80%) та збудники Trichomonas vaginalis (35% – жінки) і Neisseria gonorrhoeae (17,5 і 2,5% відповідно), а також дерматологічна патологія (короста (10%), алергодерматози (15%) – у жінок; псоріаз (1,3%) – у чоловіків) і туберкульоз (7,5 і 5% відповідно). Факторами ризику зараження ІПСШ, у тому числі сифілісом, зокрема, були приховані форми інфекції, ризикована сексуальна поведінка, вживання наркотиків (жінки – 47,5%, чоловіки – 88%) та алкоголізм (52,5 і 8,4% відповідно), повторне й довгострокове ув’язнення (42,5 і 82,5% відповідно), відсутність сім’ї (73,5 та 90%), наявність татуювань (27,5 і 95%), а також нехтування презервативами, у тому числі при побаченнях під час ув’язнення. Висновки. Висока концентрація в установах пенітенціарної системи ключових груп щодо ризику зараження ІПСШ/ВІЛ, у тому числі сифілісом, створює унікальну можливість для подальших наукових досліджень і практичної реалізації цілої низки ефективних лікувально діагностичних та організаційно профілактичних заходів громадської охорони здоров’я Дод.точки доступу: Осінська, Т. В. Щербакова, Ю. В. Кутова, В. В. Білоконь, О. М. Джораєва, С. К. Запольський, М. Е. Курушин, Д. Д.