Форма документа : Стаття із журналу Шифр видання : Автор(и) : Черниченко І. О., Баленко Н. В., Литвиченко О. М., Бабій В. Ф., Кондратенко О. Є., Главачек Д. О. Назва : Хімічні канцерогени у навколишньому середовищі України: ризик для населення, шляхи попередження, удосконалення гігієнічного регламентування Паралельн. назви :Chemical carcinogens in the environment of ukraine: risk to the population, ways of prevention, improvement of hygienic regulation Місце публікування : Довкілля та здоров’я. - 2023. - № 3. - С. 4-10 (Шифр ДУ9/2023/3) Примітки : Бібліогр.: в кінці ст. MeSH-головна: ОКРУЖАЮЩЕЙ СРЕДЫ ФАКТОРЫ ВОЗДЕЙСТВИЯ -- ENVIRONMENTAL EXPOSURE ВДЫХАНИЯ ВРЕДНЫХ ВЕЩЕСТВ ВОЗДЕЙСТВИЕ -- INHALATION EXPOSURE КАНЦЕРОГЕНЫ В ОКРУЖАЮЩЕЙ СРЕДЕ -- CARCINOGENS, ENVIRONMENTAL РИСКА СТЕПЕНИ ОЦЕНКА -- RISK ADJUSTMENT ОКРУЖАЮЩЕЙ СРЕДЫ ОХРАНЫ ПОЛИТИКА -- ENVIRONMENTAL POLICY СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL Анотація: Мета роботи полягала у визначенні канцерогенонебезпечних чинників у довкіллі та критеріїв оцінки їхньої небезпеки для населення у сучасних умовах (довоєнний період). Матеріали та методи дослідження: звіти науково-дослідних робіт лабораторії гігієни канцерогенних факторів та наноматеріалів ДУ «Інститут громадського здоров’я імені Марзєєва НАМН України» та власні публікації за останні 5 років. Для обробки матеріалів використовувалися бібліосемантичні, аналітичні, гігієнічні та медико-статистичні методи. Результати. Аналіз проведених натурних та аналітичних досліджень засвідчив, що за останні 20-25 років на тлі зменшення промислових викидів суттєво зросли обсяги використання у сільськогосподарській діяльності засобів захисту рослин та рослинної продукції, а у побуті – продуктів побутової хімії, косметичних препаратів тощо, більшість з яких містить специфічні речовини – ендокринні руйнівники. Показано, що з роками зростає інтенсивність темпів приросту захворювань на рак ендокринних органів (рак молочної, щитоподібної, передміхурової залоз), тіла матки та яєчників. Отримані дані свідчать про тенденцію до омолодження онкологічних хвороб гормонозалежних органів. Досліджено небезпеку забруднення атмосферного повітря у містах; проведено порівняльну оцінку канцерогенного та неканцерогенного ризику для населення у високоіндустріалізованому місті з комплексом підприємств чорної металургії та міста, де відсутні специфічні джерела забруднень. Зроблено висновок, що для вивчення екологічних питань щодо стану повітряного середовища достатньо використання гігієнічних показників – гранично допустимих концентрацій та сумарних показників забруднення, тоді як для оцінки впливу на здоров’я людей більш адекватним є використання показників ризику. При цьому виникає питання відповідності вітчизняних гігієнічних (медико-санітарних) регламентів міжнародним показникам ризику. Особливо це стосується чинників з мутагенними та канцерогенними властивостями. Проведений аналіз показників ризику для низки канцерогенних речовин, що входять до вітчизняних нормативно-методичних баз на рівні їхніх гранично-допустимих концентрацій, засвідчив, що нормативи для атмосферного повітря за міжнародною класифікаційною шкалою відповідають прийнятному ризику (1 - 104) лише 26% речовин, а для повітря робочої зони – 45% речовин. Отже, більшість гігієнічних нормативів в атмосферному повітрі населених місць і у повітрі робочої зони, за міжнародними стандартами, не відповідають вимогам безпечності для населення і потребують перегляду з використанням міжнародних підходів і орієнтації на критерії ризику розвитку новоутворення за дії окремих сполук. Висновки: реальне забруднення атмосферного повітря населених місць становить певну небезпеку для населення і потребує вжиття профілактичних заходів щодо його зменшення. Існуюча нині вітчизняна нормативна база допустимого вмісту канцерогеногенних речовин у повітряному середовищі (атмосферне повітря та повітря робочої зони) не відповідає вимогам країн ЄС та СШАThe purpose of this work was to determine the carcinogen-hazardous factors in the environment and the criteria for assessing their danger to the population in modern conditions (pre-war period). Materials and methods of research: reports of research works of the Laboratory of Hygiene of Carcinogenic Factors and Nanomaterials of the SI «O.M. Marzieiev Institute for Public Health, NAMS of Ukraine» and own publications over the past 5 years. Bibliosemantic, analytical, hygienic and medical-statistical methods were used to process the materials. Results. The analysis of field and analytical studies has shown that over the past 20-25 years old, against the backdrop of a reduction in industrial emissions, the volume of use of plant protection products and plant products in agricultural activity has increased significantly, and in everyday life – household chemicals, cosmetics, etc., most of which contain specific substances – endocrine disruptors. It was shown that over the years, the rate of increase in the rate of cancer of the endocrine organs (cancer of the mammary, thyroid, prostate glands), uterine body and ovaries increases. The obtained data indicate a trend towards rejuvenation of oncological diseases of hormone-dependent organs. The danger of atmospheric air pollution in cities has been studied; a comparative assessment of carcinogenic and non-carcinogenic risk for the population in a highly industrialized city with a complex of ferrous metallurgy enterprises and a city where there are no specific sources of pollution was carried out. It was concluded that for study of environmental issues regarding the state of the air environment, it is sufficient to use hygienic indicators - maximum permissible concentrations and total pollution indicators, while for the assessment of the impact on human health, the use of risk indicators is more adequate. This raises the question of the compliance of domestic hygienic (medical and sanitary) regulations with international risk indicators. This is especially true for factors with mutagenic and carcinogenic properties. The analysis of risk indicators for a number of carcinogenic substances included in the domestic regulatory and methodological bases at the level of their maximum permissible concentrations proved that the standards for atmospheric air according to the international classification scale correspond to an acceptable risk (1 - 104) for only 26% of substances, and for air of the working area - 45% of substances. Consequently, most of the hygienic standards, both in the atmospheric air of populated areas and in the air of the working area, according to international standards, do not meet the safety requirements for the population and need to be revised using international approaches and focusing on the risk criteria for the development of neoplasms due to the action of individual compounds. Conclusions: the real air pollution in populated areas poses a certain danger to the population and requires preventive measures to reduce it. The currently existing national regulatory framework for the permissible content of carcinogenic substances in the air environment (atmospheric air and air of the working area) does not meet the requirements of the EU and the USA Дод.точки доступу: Черниченко, І. О. Баленко, Н. В. Литвиченко, О. М. Бабій, В. Ф. Кондратенко, О. Є. Главачек, Д. О.