Форма документа : Стаття із журналу Шифр видання : Автор(и) : Усенко О. Ю., Сидюк А. В., Клімас А. С., Сидюк О. Є., Савенко Г. Ю., Тесля О. Т. Назва : Мініінвазивне хірургічне лікування бойової травми грудної порожнини (перші результати) Паралельн. назви :Minimally invasive surgical treatment of combat trauma of the chest cavity (first results) Місце публікування : Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2024. - Т. 28, № 1. - С. 46-51 (Шифр ВУ80/2024/28/1) Примітки : Бібліогр.: в кінці ст. MeSH-головна: ТОРАКАЛЬНЫЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- THORACIC SURGICAL PROCEDURES ГРУДНОЙ КЛЕТКИ ТРАВМЫ -- THORACIC INJURIES ГРУДНАЯ ХИРУРГИЯ С ИСПОЛЬЗОВАНИЕМ ВИДЕОТЕХНИКИ -- THORACIC SURGERY, VIDEO-ASSISTED ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ МАЛОИНВАЗИВНЫЕ -- MINIMALLY INVASIVE SURGICAL PROCEDURES ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS ВОЕННОСЛУЖАЩИЕ -- MILITARY PERSONNEL СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS Анотація: Стаття присвячена вивченню та порівнянню перших результатів лікування поранених з бойовим ураженням органів грудної порожнини, які були отримані під час бойових дій 2022-2023 рр. Мета роботи – покращити результати лікування поранених з ураженням органів грудної порожнини шляхом впровадження сучасних діагностичних і хірургічних методів з використанням мініінвазивних технологій та систем візуалізації життєздатності тканин. Усім пораненим (20 пацієнтів) були виконані VATS хірургічні втручання з плевректомією, декортикацією легені та резекціями ділянок пошкодженої паренхіми легень. Пораненим першої (дослідної) групи (10 пацієнтів) додатково здійснювали візуалізаційний контроль життєздатності тканин ICG з використанням контрасту “Вердай” 0,1 мг/кг маси тіла та подальшу резекцію легені у визначених межах життєздатності. У другій (контрольній) групі (10 пацієнтів) за необхідності резекції легені вибір межі резекції базувався на суб’єктивній оцінці хірурга. У післяопераційному періоді оцінювали: тривалість штучної вентиляції легень після хірургічних процедур, тривалість залежності від кисневої підтримки, наявність повторних VATS чи торакотомії, наявність гострого респіраторного дистрес-синдрому дорослих (ГРДС), пневмонії, пневмотораксу, емпієми плеври. Статистичний аналіз клінічних даних щодо післяопераційних ускладнень проведений з використанням пакету статистичного аналізу EZR v. 1.35 (Saitama Medical Center, Jichi Medical University, Saitama, Japan). Для аналізу відмінності між групами кількісних та рангових ознак використано критерій Манна-Уітні. За показниками післяопераційних ускладнень, що оцінювали, достовірної різниці між групами пацієнтів отримано не було, однак спостерігається тенденція до кращих результатів у групі пацієнтів, де для оцінки життєздатності тканин та оцінки межі легеневої резекції було застосовано ICG контрастування. Відсутність достовірної різниці між показниками двох груп пов’язуємо з малою вибіркою пацієнтів, що були включені в дослідження. Тому необхідно продовжити дослідження використання технології контрастування за допомогою індоціанінового зеленого (ICG) під час виконання VATS утручань з більшою вибіркою пацієнтівThe article is devoted to the study and comparison of the first results of the treatment of the wounded with combat damage to the chest cavity, which were obtained during the hostilities of 2022-2023. The aim of the study – to improve the results of treatment of the wounded with damage to the organs of the thoracic cavity, by implementing modern diagnostic and surgical methods using minimally invasive technologies and tissue viability imaging systems. All wounded (20 patients) underwent VATS surgical interventions with pleurectomy, lung decortication and resections of areas of damaged lung parenchyma. The wounded of the first group (10 patients) additionally underwent visualization control of the viability of tissues by using ICG technology with the contrast “Verday” 0.1 mg/kg of body weight and subsequent lung resection within the determined limits of viability. In the second group (10 patients), if lung resection was necessary, the selection of the resection margin was based on the surgeon's subjective assessment. In the postoperative period, the following were evaluated: the duration of artificial lung ventilation after surgical procedures, the duration of dependence on oxygen support, the presence of repeated VATS or thoracotomy operations, the presence of acute respiratory distress syndrome in adults (ARDS), pneumonia, pneumothorax, pleural empyema. Statistical analysis of clinical data on postoperative complications was carried out using the statistical analysis package EZR v. 1.35 (Saitama Medical Center, Jichi Medical University, Saitama, Japan). The Mann-Whitney test was used to analyze the differences between groups of quantitative and rank characteristics. According to indicators evaluated after operations, no significant difference between groups of patients was obtained was, however, there was a trend toward better outcomes in the patient group where ICG contrast was used to assess tissue viability and assess the extent of lung resection. The absence of a significant difference between the indicators of the two groups is due to the small sample of patients included in the study. Therefore, it is necessary to continue to investigate the use of indocyanine green (ICG) contrast technology during VATS interventions with a larger sample of patients Дод.точки доступу: Усенко, О. Ю. Сидюк, А. В. Клімас, А. С. Сидюк, О. Є. Савенко, Г. Ю. Тесля, О. Т.