Форма документа : Стаття із журналу Шифр видання : Автор(и) : Турос О. І., Петросян А. А., Маремуха Т. П., Моргульова В. В. Назва : Переваги використання оцінки ризику для здоров’я населення при обґрунтуванні розмірів санітарно-захисних зон для теплоенергетичних об’єктів Паралельн. назви :Advantages of the use of risk assessment for the health of the population at the substantiation of the sizes of sanitary-and-protective zones for thermal power objects Місце публікування : Довкілля та здоров’я. - 2018. - № 3. - С. 45-49 (Шифр ДУ9/2018/3) Примітки : Бібліогр.: в кінці ст. MeSH-головна: СИЛОВЫЕ УСТАНОВКИ -- POWER PLANTS ОКРУЖАЮЩЕЙ СРЕДЫ ГИГИЕНА -- ENVIRONMENTAL MEDICINE ОЦЕНКА ВОЗДЕЙСТВИЯ НА ЗДОРОВЬЕ -- HEALTH IMPACT ASSESSMENT РИСКА СТЕПЕНИ ОЦЕНКА -- RISK ADJUSTMENT СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL Анотація: Метою даної роботи є аналіз рівнів ризику для здоров'я населення, яке проживає в зоні впливу теплоенергетичних об'єктів при обґрунтуванні розмірів санітарно-захисних зон. Матеріали і методи: У рамках проведеного дослідження вибрано теплову електростанцію, яка знаходиться в Київській області і працює на вугіллі. Визначення контрольних точок обумовлено метеорологічними і топографічними особливостями досліджуваної території, які впливають на характер просторового розподілу забруднюючих речовин в атмосферному повітрі на межі житлової забудови (на відстанях від 400 до 11000 м). Для розрахунку усереднених концентрацій (річних, добових, місячних і річних) використаний програмний комплекс ISC-AERMOD. Розрахунок критеріїв ризику здійснено відповідно до затвердженої процедури оцінки ризику для здоров'я населення, рекомендованої Агентством США з охорони навколишнього середовища та Всесвітньою організацією охорони здоров'я. Результати: Показано неоднорідність просторового забруднення атмосферного повітря від викидів пріоритетних забруднюючих речовин (сірки діоксиду, азоту діоксиду, вуглецю оксиду, пилу НДПС, ВЧ10) ТЕС на кордоні житлової забудови. Встановлено, що рівні неканцерогенними ризику для здоров'я населення (при добовому впливі) перевищують допустимі рівні, тільки для пилу НДПС і ВЧ10 (HQ = 1,1 ÷ 2,5). Проведено додаткові розрахунки рівнів індивідуального ризику смерті від ВЧ10, які на досліджуваній території коливаються - IRМ = 3,6 × 10-5 ÷ 7,7 × 10-4 і є неприпустимим для проживання населення в 17 контрольних точках. Отримані результати потверждают необхідність проведення моніторингових досліджень ВЧ10 і ВЧ2.5 в приземному шарі атмосфери в зоні впливу ТЕС з метою розробки природоохоронних і профілактичних заходів при обґрунтуванні розмірів СЗЗ. Висновки: Проведені дослідження підтверджують «гіпотезу" щодо взаємозв'язку між тривалої (хронічної) експозицією населення дрібнодисперсного пилом при просторовому поширенні на далекі відстані (болем 4000 м) і ймовірністю додаткової смертності. Це, в свою чергу, вимагає обгрунтованості при встановленні розмірів СЗЗ для теплоенергетичних об'єктів, з огляду на специфіку просторового розподілу забруднюючих речовин в приземному шарі атмосфери, обумовлену метеорологічними і топографічними особливостями досліджуваної території. Що стосується планування заходів щодо зниження рівнів ризику в даному випадку, то вони повинні базуватися на результатах більш глибокої оцінки різних аспектів існуючих проблем і встановленні ступеня їх пріоритетності на підставі аналізу «користь-шкода»Objective: We analyzed the levels of the risk for the health of the population, living in a zone of the impact of thermal power objects at the substantiation of the sizes of sanitary-and-protective zones. Materials and methods: For the study we chose the coal-fired thermal power plant in the Kiev oblast. Determination of the control points depended on the meteorological and topographic peculiarities of the studied territory that affected the character of the spatial dissemination of the pollutants in ambient air on the boundary of residential building (at the distances from 400 to 11000 m).For the calculation of averaged concentrations (annual, monthly, daily) we used the ISC-AERMOD software complex. The calculation of risk criteria was carried out according to adopted procedure of risk assessment, recommended by the US Environmental Protection Agency and the World Health Organization. Results: The inhomogenity of the spatial pollution of ambient air of the TEP on the boundary of residential building from the emissions of the foreground pollutants (sulfur dioxide; nitrogen dioxide; carbon oxide; dust, undifferentiated by the composition (DUC); PM 10) is demonstrated. The levels of non-carcinogenic risk for the health of the population (at daily exposure) were established to be exceeded only for dust, undifferentiated by the composition (DUC) and PM 10 (HQ=1.1÷2.5). Additional calculations of the levels of the individual risk of the death of PM10 were performed. Those levels fluctuated at studied territories: IRМ = 3,6×10-5 ÷ 7,7×10-4 and were inadmissible for the residence of the population in 17 control points. Obtained results confirm a necessity for the monitoring investigations for PM10 and PM 2.5 in atmospheric surface layer in a zone of the impact of TPP in order to develop the environmental protective and preventive measures at the substantiation of the sizes of sanitary-and-protective zones. Сonclusions: Performed investigations prove “a hypothesis” on the correlation between long (chronic) exposure of the population with fine dust at spatial dissemination for long distances (over 4000 m) and probability of additional mortality. It requires the substantiation at the determination of sanitary-and-protective zones for thermal power objects, taking into account a specificity of spatial dissemination of the pollutants in the atmospheric surface layer, stipulated by the meteorological and topographic peculiarities of studied territory.As to the planning of measures for the reduction of risk levels in this case, they should be based on the results of more thorough evaluation of different aspects of existing problems and determination of the degree of their priority on the basis of the "benefit-harm" analysis Дод.точки доступу: Турос, О. І. Петросян, А. А. Маремуха, Т. П. Моргульова, В. В.